Decision № 9018923, 17.12.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/26617.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/266                                                                                                    17.12.2009

За позовомприватного підприємства «Масар-Агро»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Столична Дистрибуція»

простягнення 42 360,06 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Гатало В.Л. (довіреність від 20.10.2009 року)

Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Масар-Агро»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Дистрибуція» заборгованості за договором поставки від 01.07.2008 року у сумі 45533,55 грн. (у тому числі 42360,06 грн. –основний борг; 3173,49 грн. –пеня). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі №23/266 та призначено її розгляд на 22.10.2009 року.

У судовому засіданні 22.10.2009 року представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав суду витребувані ухвалою документи.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 17.12.2009 року представник Відповідача втретє не з’явився вимог ухвал суду від 30.09.2009 року, 22.10.2009 року, 17.11.2009 року не виконав.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом відповідно до вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставляти товари продовольчої групи, а Відповідач - приймати та своєчасно оплачувати отриману продукцію.

За договором поставки одна сторона зобов’язується передати у зумовлені строки другій стороні товар, а покупець зобов’язується прийняти його та оплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки від 01.07.2008 року Позивач поставив Відповідачу м’ясні вироби на загальну суму 152415,39 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: №4912 від 19.08.2008 року, №4185 від 22.07.2008 року, №5441 від 09.09.2008 року, №5355 від 05.09.2008 року, №5880 від 26.09.2008 року, №5706 від 19.09.2008 року, №6694 від 31.10.2008 року, №6362 від 17.10.2008 року, №7571 від 05.12.2008 року, №7403 від 28.11.2008 року, №8090 від 23.12.2008 року, №7757 від 12.12.2008 року, №59 від 05.01.2009 року, №8191 від 26.12.2008 року, №1161 від 27.02.2009 року та №128 від 13.01.2009 року (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Таким чином, судом встановлено, що Позивач передав у власність Відповідача на передбачених договором умовах товари на суму 152415,39 грн.

Пунктом 4.1 договору поставки від 01.07.2008 року сторони визначили, що Відповідач здійснює оплату товару протягом тридцяти календарних днів з моменту його отримання. Оплата проводиться безготівковим перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Позивачем надано суду акт звірки розрахунків за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, відповідно до якого розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем на дату його підписання сторонами склала 48285, 10 грн.

Відповідачем додатково було перераховано на користь Позивача 15.05.2009 року –1 000,00 (одна тисяча) грн. 00 коп., 29.05.2009 року –125,00 (сто двадцять п’ять) грн. 00 коп., 05.06.2009 року –1000,00 (одна тисяча) грн. 00 коп., 12.09.2009 року –750,00 (сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. та 19.06.2009 року –1050 (одна тисяча п’ятдесят) грн. 00 коп. за поставлений товар.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено суму основного боргу Відповідача перед Позивачем за договором від 01.07.2008 року у розмірі 42360,06 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, то інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (стаття 173 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що Позивач 01.05.2009 року надсилав на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості та штрафних санкцій. У відповідь на претензію Відповідач на адресу Позивача направив лист №101/12 від 12.05.2009 року з пропозицією подальшої співпраці та поступового погашення заборгованості.          

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Умовами договору поставки від 01.07.2008 року встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару. Пунктом 7.5. договору передбачено нарахування на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожень день просрочки виконання зобов’язань.

Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені та вважає зазначені вимоги у сумі 3173,49 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Масар-Агро»до товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Дистрибуція» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Столична Дистрибуція»(02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, ідентифікаційний код 35455218) на користь приватного підприємства «Масар-Агро»(48260, Тернопільська обл. м. Копичинці, вул. І.Богуна, 1, ідентифікаційний код 00907220) 42360,06 грн. (сорок дві тисячі триста шістдесят гривень 06 коп.) основного боргу; 3173,49 грн. (три тисячі сто сімдесят три гривні 49 коп.) пені; 484,59 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 59 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 18.12.2009 року.