Decision № 90145443, 25.06.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа№200/3581/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., секретаря судового засідання – Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі 200/499/19-а, відповідачем було призначено пенсію позивачу з 26.12.2017. При розрахунку пенсії відповідач визначив, що ОСОБА_1 має 31 рік 11 місяців 29 днів страхового стажу, а пільгового стажу – 07 років 07 місяців 13 днів, що підтверджено протоколом призначення пенсії. Позивач вважає такі висновки відповідача протиправними, такими, що суперечать записам у його трудовій книжці та наданим документам. Таким чином, відповідач при обчисленні пільгового стажу роботи безпідставно не врахував записи у трудовій книжці, які підтверджують пільговий стаж роботи, який дає право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що до пільгового стажу роботи позивача не враховано періоди на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»: з 01.07.1994 по 30.09.1994, оскільки відомості про нараховану та сплачену заробітну плату відповідно до архівної довідки наданої виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради від 06.09.2017 року № 05-07-07/677 на держзберігання не передавались, тому за даний період роботи не має можливості підтвердити зайнятості повного робочого часу в шкідливих умовах; з 22.07.1997 року по 31.07.1997, оскільки ОСОБА_1 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, що зазначено в довідці від 06.09.2017 № 05-07-07-678 видану архівним відділом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради; з 09.11.1999 по 30.07.2000, оскільки перша атестація була проведена 09.11.1994 № 1034, а наступна 31.07.2000, тобто наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці; з 01.11.2000 по 02.04.2002 на «Костянтинівському чавуноливарному заводі», оскільки в архівній довідці від 06.09.2017 року № 05-07-07/675 прізвище заявника зазначено « ОСОБА_2 » (російською мовою), в той час як відповідно до паспортних даних прізвище заявника ОСОБА_3 . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 09.06.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2020.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 по справі № 200/499/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – Відкрите акціонерне товариство “Костянтинівський металургійний завод”, про скасування як незаконних рішення про відмову у підтвердженні періоду роботи, рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу період роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії – задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.06.2018 № 21/181 в частині відмови у підтвердженні періоду роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 з 01.11.2000 по 02.04.2002 на посаді нагрівальника металу крупно сортного (прокатного) цеху у ЗАТ “Костянтинівський чавуноливарний завод” (ЗАТ "Радон-Мет").

Визнано протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.

Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду

Протоколом відповідача 22.11.2019 ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 26.12.2017, пільговий стаж враховано згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 по справі № 200/499/19-а, з урахуванням висновків суду, наявних документів та зайнятості повного робочого дня.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, при обрахунку пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи не враховано періоди на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод»: з 01.07.1994 по 30.09.1994, оскільки відомості про нараховану та сплачену заробітну плату відповідно до архівної довідки наданої виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради від 06.09.2017 року № 05-07-07/677 на держзберігання не передавались, тому за даний період роботи не має можливості підтвердити зайнятості повного робочого часу в шкідливих умовах; з 22.07.1997 року по 31.07.1997, оскільки ОСОБА_1 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, що зазначено в довідці від 06.09.2017 № 05-07-07-678 видану архівним відділом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради. з 09.11.1999 по 30.07.2000, оскільки перша атестація була проведена 09.11.1994 № 1034, а наступна 31.07.2000, тобто наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці; з 01.11.2000 по 02.04.2002 на «Костянтинівському чавуноливарному заводі», оскільки в архівній довідці від 06.09.2017 року № 05-07-07/675 прізвище заявника зазначено « ОСОБА_2 » (російською мовою), в той час як відповідно до паспортних даних прізвище заявника « ОСОБА_3 ».

Крім того, позивач зазначив, що до страхового стажу не було зараховано період навчання у підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 31.12.1986, без пояснення та винесення будь-якого рішення.

Позивач не погодився з таким розрахунком його пенсії, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV, Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Щодо періоду роботи на ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 01.07.1994 по 30.09.1994, суд зазначає наступне.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу зазначений період, оскільки відомості про нараховану та сплачену заробітну плату відповідно до архівної довідки наданої виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради від 06.09.2017 року № 05-07-07/677 на держзберігання не передавались, тому за даний період роботи не має можливості підтвердити зайнятості повного робочого часу в шкідливих умовах.

Як вбачається з наявної трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 05.04.1994 по 31.10.2000 працював на посаді нагрівальника металу на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Суд зазначає що трудова книжка позивача містить належним чином відображені записи щодо спірного періоду роботи позивача у шкідливих умовах під землею, що дає право на зарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу.

Професія «нагрівальник металу» віднесена до Списку №1 розділ III «Металургійне виробництво» підрозділ 3а, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, а саме позиція 1030300а-14852 та атестована на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» відповідно до Наказу №1034 від 09.11.1994 та відповідно до Наказу № 155 від 31 липня 2000 року за Списком №1.

Зазначені обставини були встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі № 200/499/19-а та доказуванню не підлягають.

Суд звертає увагу, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства, уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу, необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Щодо періоду роботи з 22.07.1997 року по 31.07.1997, суд зазначає наступне.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу зазначений період, оскільки ОСОБА_1 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати, що зазначено в довідці від 06.09.2017 № 05-07-07-678 виданої архівним відділом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Вдповіднодно довідки від 06.09.2017 № 05-07-07-678 виданої архівним відділом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, ОСОБА_1 , зокрема в період з 22.07.1997 року по 31.07.1997 працював на посаді «нагревальщиком крупно сортного цеха» на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» та в цей період йому була надана відпустка без збереження заробітної плати, згідно наказу № 228-к від 23.07.1997.

Аналізуючи наведені положення законодавства та викладені обставини, суд доходить висновку, що записами в трудовій книжці позивача та довідкою від 06.09.2017 № 05-07-07-678 підтверджено його право на зарахування до пільгового періоду роботи на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод» з 22.07.1997 року по 31.07.1997, так як період відпустки без збереження заробітної плати не перевищіла одного місяця в календарному році.

Щодо періоду роботи з 09.11.1999 по 30.07.2000, суд зазначає наступне.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу зазначений період, оскільки перша атестація була проведена 09.11.1994 № 1034, а наступна 31.07.2000, тобто наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці.

Як вбачається з наявної трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та наданих архівних довідок, ОСОБА_1 в спірний період працював на підприємстві ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

З наведеного слідує, що відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації, а не на працівника, а тому посилання представника відповідача на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць судом не приймаються.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Щодо періоду роботи позивача на ЗАТ «Костянтинівському чавуноливарному заводі» з 01.11.2000 по 02.04.2002, суд зазначає наступне.

Відповідач не зарахував до пільгового стажу зазначений період, оскільки в архівній довідці від 06.09.2017 року № 05-07-07/675 прізвище заявника зазначено « ОСОБА_2 » (російською мовою), в той час як відповідно до паспортних даних прізвище заявника « ОСОБА_3 ».

Як вбачається з наявної трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 в період з 01.11.2000 по 02.04.2002 працював на посаді нагрівальника металу на підприємстві ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод».

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів пільгової роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави її не враховувати.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо не зарахування пільгових періодів роботи позивача, які були встановлені в цій адміністративній справі, не відповідають вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періоду навчання позивача у підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 31.12.1986, суд зазначає наступне.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зарахування періоду навчання позивача у підготовчому відділенні з 01.12.1985 по 31.12.1986 задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем при призначенні пенсії, питання щодо зарахування або не зарахування зазначеного періоду не вивчалося, та рішення з цього приводу не приймалося, а отже позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 07.04.2020 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400) щодо не зарахування при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.07.1994 по 30.09.1994, з 22.07.1997 по 31.07.1997, з 09.11.1999 по 30.07.2000 на підприємстві ВАТ “Костянтинівський металургійний завод”, з 01.11.2000 по 02.04.2002 на підприємстві у ЗАТ Костянтинівський чавуноливарний завод”.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400) зарахувати при призначенні пенсії до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.07.1994 по 30.09.1994, з 22.07.1997 по 31.07.1997, з 09.11.1999 по 30.07.2000 на підприємстві ВАТ “Костянтинівський металургійний завод”, з 01.11.2000 по 02.04.2002 на підприємстві у ЗАТ “Костянтинівський чавуноливарний завод” та здійснивши нарахування пенсії з урахуванням цих періодів.

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 25 червня 2020 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець