Decision № 90145409, 25.06.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа№200/2434/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника відповідача Яковлєвої А.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов`янськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №0002691304, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі також ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №0002691304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у порушення п. 164.2.17 «д» ст. 164 ПК України кредитор, а саме АТ «ОТП БАНК», не повідомив його про анулювання частини боргу за кредитним договором та про обов`язок сплатити податок з прощеної суми, тому такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо сплати податку з прощеної суми боргу. Крім того, на думку позивача йому не потрібно платити податок з усієї прощеної суми на підставі пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Окрім того, зазначає, що контролюючий орган вийшов за рамки предмету перевірки в частині періоду, що перевіряється, тому висновки акту № 1471/05-99-13-04/2466510879 від 13.12.2018 року є безпідставними.

Також позивач звертає увагу, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області не було надіслано або вручено акт перевірки № 1471/05-99-13-04/2466510879 від 13.12.2018 року тому на його думку прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002691304 від 21.02.2019 року є передчасним.

Позивач вважає спірне рішення ГУ ДПС у Донецькій області протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

24 березня 2020 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 12.10.2018року № 1827 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з 30.11.2018 року по 06.12.2018 року, за результатами якої складений акт № 1471/05-99-13-04/2466510879 від 13.12.2018 року «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р». Вказаний акт перевірки спрямовано платнику поштою рекомендованим листом з повідомлення про вручення 14.12.2019 року.

За висновками перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2016 року; п. 36.1 ст. 36, пп. «д» п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.168.1.3 п. 168.1 ст.168 Кодексу в частині податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 98 146,70 грн. Представник відповідача вважає, що немає підстав для застосування пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки фактичні обставини справи свідчать, що анулювання (прощення) боргу відбулося за самостійним рішенням кредитора та анульовано саме основну суму боргу, а не курсову різницю.

З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС у Донецькій області вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 червня 2020 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірне податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, надав пояснення, аналогічні тим, що зазначені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач є фізичною особою резидентом, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

З 30 листопада 2018 року по 06 грудня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області була проведена документальної позапланова невиїзна перевірка Бойка Максима Миколайовича з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки 13 грудня 2018 року був складений акт №1471/05-99-13-04/2466510879. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

-підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту „в пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: у результаті чого встановлено неподання до податкових органів (Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2016 року;

-пункту 36.1 статті 36, підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 98 146,70 гривень;

-підпунктів 1.2, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями: у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 8178,90 гривень.

Вказаний акт перевірки було направлено позивачу поштою листом з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся на адресу податкового органу із зазначенням причини його невручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 67-69).

21 лютого 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 13 грудня 2018 року №1471/05-99-13-04/2466510879 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002691304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 98146,70 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 24536,68 грн.

22 лютого 2019 року відповідачем вказане податкове повідомлення-рішення направлено позивачу, проте конверт повернувся на адресу податкового органу із зазначенням причини його невручення «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 65-66).

Позивач оскаржує вищевказане рішення, як таке, що прийнято не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України(далі -ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами163.1.1,163.1.2пункту163.1статті163 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзаців другого, третього пункту164.1статті164 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуваннямпункту 164.6цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

З визначеннями, наведеними у підпунктах14.1.54,14.1.47пункту14.1статті14 Податковогокодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормамирозділу IV цього Кодексу).

За положенням абзацу «д» підпункту164.2.17пункту164.2статті164 Податкового кодексу України(у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбаченихстаттею 165цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, положення вказаної норми визначають сукупність умов, за наявності яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються основна сума боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором.

Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Частиною першоюстатті 1054 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1статті 546 Цивільного кодексу Українивиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності достатті 549 Цивільного кодексу Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зістаттею 605 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Отже, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1статті162цьогоКодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначеністаттею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленомустаттею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені устатті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначеністаттею 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами54.3.1,54.3.2,54.3.4,54.3.5,54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З 7 травня 2015 року у зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставіЗакону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Пунктом 8 пр.1 р.XXПерехідних положень ПК Українивстановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Суд зазначає, що положення пункту 8 підрозділу 1розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Україниє спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» підпункту164.2.17пункту164.2статті164 Податкового кодексу України. Їх застосування виключає наявність податкового правопорушення, передбаченого абзацом «д» підпункту164.2.17пункту164.2статті164 Податкового кодексу України.

Отже, однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є не віднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, пункт 8 підрозділ 1розділу XX Податкового кодексу Українистосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов`язання з іноземної у гривню.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту164.2.17пункту164.2статті164 ПК Україниз обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Судом встановлено, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 20.12.2006 року №CV-SME 102/089/2006.

Умовами вказаного договору передбачено: розмір кредиту, валюта кредиту 594059 доларів США. Кошти видаються на придбання нерухомого майна, дата остаточного повернення кредиту 20 грудня 2016 року.

18 листопада 2015 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору від 20.12.2006 року, відповідно до п.2.1 якого сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору наступного змісту: сторони домовились, що позичальник 18 листопада 2015 року зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 300000 грн.; за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та цього додаткового договору, сторони домовились: що банк керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 545948,41 грн. і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі.

Також позивача застережено, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України.

Даний додатковий договір підписано позивачем, що засвідчено його підписом.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що кредитні зобов`язання погашені на підставі додаткового договору до кредитного договору від 20.12.2006 року.

Отже, анульована (прощена) кредитором сума боргу є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а тому вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2016 рік.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов кредитного договору щодо валюти зобов`язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1розділу XX Податкового кодексу Українине може бути застосовано до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо не надіслання йому акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.

При цьому, як встановлено в ході розгляду справи, кредитором було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом підписання відповідної угоди про припинення зобов`язань, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту164.2.17пункту164.2статті164 ПК Українипов`язують обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Крім того, доводи позивача, що контролюючий орган вийшов за межі предмету перевірки в частині періоду, що перевірявся не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не спростовують висновків акту перевірки.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002691304 від 21 лютого 2019 року прийнято податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №0002691304, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючисьнормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2019 року №0002691304 відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 25 червня 2020 року.

Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину згідно Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Суддя В.В. Лазарєв