ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"18" грудня 2009 р.Справа № 02-2/17-573
УХВАЛА
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Шмідт Унд Бауер», с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, до GLOBAL HR Sp.z.o.o., Республіка Польща, 50-075, м. Вроцлав, вул. Валбжицка, 10-8, про стягнення 45640,00 польських злотих заборгованості, посилаючись на умови контракту на надання послуг №2 від 03.01.09р., вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає матеріали без розгляду, виходячи з такого:
· Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.
Заявником, при справлянні державного мита порушено приписи ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 (із змінами та доповненнями) та ч. 4, р. І “Загальні положення” Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 (із наступними змінами та доповненнями), оскільки сплачено державне мито у національній валюті України.
Пунктом 3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/114 від 17.02.94 р. „Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита” (із змінами та доповненнями) передбачено, що з позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті (як це також визначено в ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та пункту 1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15).
Одночасно встановлено, що у разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.
Як видно з долученої до позову квитанції №245 від 11.12.09р., державне мито в доход державного бюджету сплачено заявником в національній валюті, а саме в розмірі 1296,74 гривень, тоді як позов подано в іноземній валюті (стягнення 45640,00 польських злотих).
З урахуванням наведеного, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п. 4 ст. 63 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 4-2, 47, 54, 61, п. 4 ст. 63, 86 ГПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Повернути позовну заяву №13 від 11.12.2009р. (вх. № 2550 від 16.12.2009р.) до GLOBAL HR Sp.z.o.o., Республіка Польща, 50-075, м. Вроцлав, вул. Валбжицка, 10-8, про стягнення 45640,00 польських злотих заборгованості, посилаючись на умови контракту на надання послуг №2 від 03.01.09р., разом з доданими до неї документами (всього на 25-ти аркушах), Товариству з обмеженою відповідальністю «Шмідт Унд Бауер», с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Об’їзна, 12/3, без розгляду.
2. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 1296,74 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 Держбюджету м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код –23588119, згідно квитанції №245 від 11.12.2009 року, підлягає поверненню.
3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.
Суддя
The court decision No. 9008852, Commercial Court of Ternopil Oblast was adopted on 18.12.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 02-2/17-573. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: