Decision № 9007782, 14.12.2009, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                 Справа № 7/288

За позовом Закритого акціонерного товариства “Аргон”, м. Луганськ

до Комунального підприємства “Стахановсвітло”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 29617 грн. 05 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Болтова Л.В. голова правління;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 28734 грн. 23 коп., пені у сумі 779 грн. 37 коп. та 3% річних у сумі 103 грн. 45 коп.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у засідання суду не прибув. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

За замовленням Комунального підприємства “Стахановсвітло” –відповідача у справі Закритим акціонерним товариством “Аргон” - позивачем у справі було виконано роботи з нанесення дорожньої розмітки, про що сторонами у справі 03.08.09 було складено Акт № 1/08 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року на суму 28734 грн. 23 коп. (а.с.12-14) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (а.с.11).

За листом № 73 від 20.08.09 (а.с.21-23) позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи у сумі 28734 грн. 23 коп.

Відповідачем оплату не було здійснено. У зв’язку з наведеним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем позов не оспорено, доказів перерахування заборгованості не надано.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Законом не встановлено вимоги щодо форми договору підряду. Тому позивачем обґрунтовано, за замовленням відповідача було виконано роботи з нанесення дорожньої розмітки, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі Актом № 1/08 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року на суму 28734 грн. 23 коп. (а.с.12-14) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року (а.с.11).

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (дата) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За листом № 73 від 20.08.09 (а.с.21-23) позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за виконані роботи у сумі 28734 грн. 23 коп.

Зобов’язання з оплати позивачеві вартості виконаних робіт в зазначені вище строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов зобов’язання підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилася та складає 28734 грн. 23 коп.

Щодо стягнення 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Щодо стягнення пені, то вимоги позивача у цій частині необґрунтовані з огляду на наступне.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Тобто розмір пені має бути встановлений або законом, або сторонами у договорі. Ані законом, ані договором сторін у даному випадку розмір пені не встановлений.

У зв’язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю, судові витрати у цій частині відносяться на позивача.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 60 грн. 17 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 551, 625, 639 ЦК України, ст.ст. 181, 231 ГК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Комунального підприємства “Стахановсвітло”, м. Стаханов Луганської області, вул. 60 років Жовтня, 9, код ЄДРПОУ 31348933 на користь Закритого акціонерного товариства “Аргон”, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, код ЄДРПОУ 13382687 - борг у сумі 28734 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 103 грн. 45 коп., державне мито у сумі 288 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229 грн. 79 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          4. Повернути позивачу з Державного бюджету України 60 грн. 17 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 423 від 27.10.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 21.12.09.

Суддя Т.Л.Калашник