Decision № 9006922, 09.12.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/56009.12.09

За позовом Приватного підприємства фірма «ДиМакс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Шахова Т.Л. - предст.,

Від Відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство фірма «ДиМакс»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»про стягнення заборгованості в розмірі 49341,32 грн., 986,87 грн. інфляційних втрат, 247,38 грн. 3% річних від простроченої суми та 412,30 грн. - 5% річних за користування чужим майном.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором поставки № 362/09/07-ПТ від 10.09.2007 щодо оплати отриманого Відповідачем Товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007 між Приватним підприємством фірма «ДиМакс»(далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»(далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 362/09/07-ПТ (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до Замовлень Відповідача поставляти Товар, а Відповідач зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, приймати Товар і оплатити його вартість за цінами вказаними у відповідній Специфікації.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір 362/09/07-ПТ від 10.09.2007 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1.4 Договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження Товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту коли Товари поставлено Покупцю. Товар вважається поставленим за умови, що сторони підписали ТТН/ТН, що засвідчує отримання Товару покупцем, Постачальник надав Покупцю всі передбачені Договором документи, та Постачальник поставив Товар Покупцю відповідно до вимог даного Договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору ціна Договору це вартість всього Товару, поставленого по цьому Договору.

За результатами приймання Товарів, протягом одного дня з моменту їх приймання, Постачальник складає видаткову накладну та податкову накладну та надсилає їх на поштову адресу Покупця (п. 5.12.2 Договору). Товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди Товари поставляються, на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту Товарів. Приймання Товарів фіксується підписом уповноваженої особи Покупця в ТТН/ТН (п. 6.2 Договору).

Так, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, в період з 09.01.2009 по 08.07.2009 Товар на загальну суму 82579,80 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого Товару, у звязку з чим, станом на час розгляду спору заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»перед Приватним підприємством фірма «ДиМакс»становить 49341,32 грн.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Сторони погодили, що Покупець здійснює оплату Товару протягом 30 днів з моменту поставки Товару (п. 8.2 Договору).

Оплата отриманого Відповідачем Товару в сумі 49341,32 грн. не здійснена. Доказів повної оплати Товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 49341,32 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

В частині вимог про стягнення з Відповідача 5 % річних за користування чужим майном в сумі 412,30 грн. суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 58 Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888 «Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення» за користування безпідставно отриманими Постачальником або Покупцем грошовими сумами при розрахунках за товари винна сторона сплачує другій стороні за весь час користування 5 % річних.

Судом визнається, що заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 49341,32 грн. за поставлений останнім Товар. Однак, Позивачем не доведено, що 49341,32 грн. є безпідставно отриманою сумою при проведенні розрахунків між сторонами, а тому підстави для нарахування 5% річних відсутні.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»(01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, б. 33, поверх 13, код 34356884) на користь Приватного підприємства фірма «ДиМакс»(49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, б. 152, кв. 421, код 31816240) 49341,32 грн., основного боргу, 986,87 грн. інфляційних втрат, 247,38 грн. 3% річних від простроченої суми, 505,76 грн. державного мита та 234,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 17.12.2009