Decision № 89997463, 24.06.2020, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 р. справа № 400/1829/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини 3039 Національної гвардії України, вул. 1 - ша Госпітальна, 2,Миколаїв,54039

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини 3039 Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 37629,36 грн; зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 37629,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказі про звільнення визначено суму компенсації вартості недоотриманого речового майна в сумі 37629,36 грн., однак вона по теперішній час не виплачена.

Ухвалою від 14.05.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що розрахунок з військовослужбовцем проводиться на час цього звільнення, але на час видачі наказу про звільнення позивача та виключення його зі списків у позивача не було зауважень щодо невиплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, а також наказ не був ним оскаржений, враховуючи те, що виплата компенсації не може бути нарахована та виплачена після виключення його зі списків.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині 3039 Національній гвардії України.

10.04.2020 р. наказом №82 позивача звільнено зі служби та усіх видів забезпечення, а також зазначено, зокрема, що грошова компенсація за неотримане речове майно складає в розмірі 37629,36 грн., при цьому не зазначено, що вона була виплачена.

Відповідачем, також, не заперечується невиплата позивачу грошової компенсації за неотримане майно.

Відповідно до ст.9-1 Закону України Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.16 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Таким чином, ст. 9-1 Закону та п.3 Порядку чітко передбачено право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі його звільнення з військової служби.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17, відповідно до якої визначено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення “у разі звільнення з військової служби”, а не, наприклад, “при звільненні з військової служби”, дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Таким чином, суд не вбачає підстав для відмови позивачу у виплаті йому грошової компенсації, право на яку передбачено ч.1 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 3039 Національної гвардії України (вул. 1 - ша Госпітальна, 2,Миколаїв,54039 ідентифікаційний код 23313925) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3039 Національної гвардії України (вул. 1 - ша Госпітальна, 2, Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код 23313925) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації вартості за неотримане майно в сумі 37629,36 гривень протиправною.

3. Зобов`язати Військову частину 3039 Національної гвардії України (вул. 1 - ша Госпітальна, 2, Миколаїв, 54039, ідентифікаційний код 23313925) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 37629,36 грн. (тридцять сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень тридцять шість копійок).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич