Court ruling № 89996327, 24.06.2020, Vinnytsia District Administrative Court

У Х В А Л А

м. Вінниця

24 червня 2020 р. cправа № 120/2740/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в :

23.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови.

Водночас, 23.06.2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення його позову, шляхом:

- заборони Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) вчиняти виконавчі дії на погашення заборгованості по виконавчому провадженню № 62330854;

- зупинення стягнення на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про стягнення виконавчого збору № 47071919 від 09.04.2015 року.

Позивач вважає, що подання адміністративного позову та відкриття виконавчого провадження не зупиняє виконавче провадження №62330854, а відповідач надалі буде вживати заходів щодо примусового виконання виконавчого провадження, яке він вважає протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, оскільки арештовує банківські рахунки, оголошує у розшук транспортний засіб та призначає експерта для оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної заяви без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як слідує із прохальної частини позовної заяви, предметом з`ясування в межах даної справи є правомірність дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору №47071919 від 09.04.2015 року та постанови про відкриття виконавчого провадження №62330854 від 12.06.2020 року.

При цьому, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає, що відповідач вживає заходів щодо примусового виконання виконавчого провадження, арештовує банківські рахунки, оголошує у розшук транспортний засіб та призначає експерта для оцінки майна.

На переконання суду, факт оскарження позивачем постанов про стягнення виконавчого збору №47071919 від 09.04.2015 року та постанови про відкриття виконавчого провадження №62330854 від 12.06.2020 року, не може свідчити про їх очевидну протиправність.

Доводи позивача щодо очевидної протиправності постанови, є підставами позову та можуть бути перевірені під час розгляду адміністративної справи по суті.

Зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективно захистити, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з наведених мотивів та підстав заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складено 24.06.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович