Decision № 89989286, 11.06.2020, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/26074/19

Провадження № 2/761/1582/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Пірак М.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Буді К.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, з огляду на наступне. 29.09.2015 р. в м. Києві по вул. Березняківській відбулась ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 отримали тяжкі тілесні ушкодження. На момент вказаної пригоди цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована у відповідача, згідно договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8171506. Повідомлення про настання страхового випадку було подано сином позивача у строки передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , оскільки ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні. З метою уникнення можливих тяжких наслідків ДТП та зменшення подальшої шкоди ОСОБА_4 було сплачено потерпілим на негайне хірургічне втручання суми, а саме: ОСОБА_8 в розмірі 7 100,00 грн., ОСОБА_7 11 900,00 грн. Дніпровський районний суд м. Києва вироком від 11 червня 2018 р. у справі по обвинуваченню позивача у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, встановив розмір матеріальної шкоди спричиненої потерпілим, з урахуванням виплачених раніше сум. Так розмір шкоди, спричиненої ОСОБА_5 складає 19 837,00 грн., ОСОБА_6 - 39 207,00 грн., а тому було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму у розмірі 12 737.00 грн., на користь ОСОБА_6 стягнуто суму у розмірі 27 307,00 грн. Також на користь потерпілих стягнуто з винуватця ДТП моральну шкоду у розмірі відповідно 30 0000,00 грн. та 50 000,00 грн. 23.05.2019 потерпілі відступили своє право вимоги до страхової компанії ОСОБА_4 23.08.2018 р. позивач, враховуючи вирок Дніпровського районного суду м. Києва від11.06.2018 р., звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Разом з тим, 27.09.2018 р. відповідач відмовив у такій виплаті. Вирішити спір у позасудовому порядку також не вдалось. За таких обставин, зважаючи на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», норм ЦК України, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 61 996 грн. 20 коп., пеню за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 12 927,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 324,85 грн., 3% річних у розмірі 1 085,35 грн. а також судові витрати, в тому числі і витрати на правову допомогу у сумі 14 000,00 грн.

Провадження у даній справі було відкрито 04.07.2019 р., вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача надано відзив на позов де зазначено наступне. Так, позивач звернувся до страхової компанії з заявою про компенсацію понесених витрат. Разом з тим, за положеннями п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, за умови, якщо такі виплати здійснюються за згодою страховика. У компенсації витрат може бути відмовлено, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком. 01.10.2015 р. та 03.10.2015 р. позивачем подано до страхової компанії повідомлення про подію, проте не зазначено про наміри здійснити оплату лікування потерпілих. Ні позивачем ні потерпілими особами не було надано документів на підтвердження обгрунтованості витрат, пов`язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацію потерпілих у відповідних медичних закладах охорони здоров`я, лікування у домашніх умовах та придбання лікарських засобів. Оскільки позивач не виконав обов`язку узгодити понесені витрати, відповідач був позбавлений можливості встановити обргрутованість понесених витрат, що стало перешкодою визначенню розміру заподіяної шкоди. Під час розгляду Дніпровським районним судом м. Києва кримінальної справи ОСОБА_4 визнав заявлений цивільний позов, а отже погодився покласти на себе відшкодування витрат, чим реалізував своє право звернення вимоги виключно на себе, а потерпілі відмовились від виплати. Відтак заявлені до страхової компанії вимоги не можуть бути задоволені і з позивача підлягають стягненню судові витрати, що їх поніс відповідача - 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Представником ОСОБА_4 подано відповідь на відзив АТ «ПРОСТО- Страхування». Вказано, що відповідачем проігноровано повідомлення позивача про настання страхового випадку та не здійснено жодного запиту для отримання інформації про страховий випадок в тому числі і щодо стану здоров`я потерпілих. Окрім того, представник відповідача не відвідав жодного судового засідання у справі, яка розглядалась Деснянським районним судом м. Києва. Тобто відсутність у страховика інформації та документів пов`язана виключно з нехтуванням ним положень ст. ст. 33, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також наголосив, що потерпілі особи не просто не відмовились від свого права на звернення для отримання відшкодування до відповідача, а відступили своє право вимоги позивачу у розмірі понесеної ними шкоди. Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик приймає рішення і на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із його безпідтавністю.

Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 29.09.2015 р. в м. Києві на вул. Березняківській відбулась дорожньо - транспортна пригода за участі транспортного засобу «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якого пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Також встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування», згідно договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8171506.

Строк дії договору, як вбачається з полісу № НОМЕР_2 , з 11.05.2015 р. по 10.05.2016 р. Ліміт відповідальності на одного потерпілого 100 000,00 грн.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, відповідно до ст. 979 ЦК України.

При цьому за положеннями страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про настання страхового випадку, на виконання положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подано страховику 30.09.2015 р., що також не оспорювалось під час розгляду справи.

11.06.2018 р. Дніпровським районним судом м. Києва за результатами розгляду кримінального провадження № 12015100000000842 від 30.09.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , постановлено вирок, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Також судом частково задоволено цивільні позови ОСОБА_5 ОСОБА_6 заявлені до обвинуваченого.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 12 737,00 грн. матеріальної шкоди та 30 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 42 737,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 27 307 матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 77 307,00 грн.

В подальшому, а саме 23.08.2018 р. позивач, зважаючи на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.06.2018 р. звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 27.09.2018 р. ПрАТ «Просто-Страхування» було відмовлено позивачу у здійснені таких виплат, з огляду на п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За положеннями п. 36.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика. У компенсації може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком.

Представник відповідача зазначає, що у страховика фактично не виник обов`язок виплатити страхове відшкодування, оскільки здійсненні ОСОБА_4 витрати не були узгоджені з ПрАТ «ПРОСТО-Страхування».

В свою чергу представник позивача вказує, що відмова є безпідставною, а тому права ОСОБА_4 мають бути захищені у спосіб зазначений у позовній заяві.

Також представник позивача наголошує - ОСОБА_4 на виконання вимог п. 4 ст. 21 Закону України «Про страхування» та п. 33.1.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме з метою уникнення можливих тяжких наслідків, частково сплатив надання медичної допомоги потерпілим ОСОБА_5 в розмірі 7 100,00 грн., ОСОБА_7 в розмірі 11 900,00 грн., що було враховано Дніпровським районним судом м Києва під час розгляду кримінального провадження.

Відповідно до п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Разом з тим, матеріали справи не містить відомостей про те, що вищезазначені положення норм матеріального права було виконано ПрАТ «ПРОСТО-Стрхуваня».

Так, Дніпровський районний суд м. Києва, зважаючи на обставини встановлені в судовому засіданні, дійшов висновку про задоволення цивільних позовів в частині відшкодування матеріальної шкоди, так як вони підтверджені відповідними доказами.

При цьому судом зазначено, що розмір матеріальної шкоди за позовом ОСОБА_5 складає 19 837 грн., а тому з урахування виплачених сум, слід стягнути на його користь 12 7378 грн., розмір матеріальної шкоди за позовом ОСОБА_6 складає 39 207грн. і на його користь підлягає стягненню, з урахуванням виплачених сум - 27 307 грн.

Як свідчать матеріли справи, в межах кримінальної справи, і це не було спростовано представником відповідача, до її розгляду ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» було залучено в якості третьої особи. Проте, будучі повідомленим про день та час розгляду справи належним чином в судове засідання представник ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» не з`являвся.

Відповідно до положень п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, норми матеріального права передбачають визначення розміру страхового відшкодування на підставі рішення суду.

Так, в розумінні положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на зазначене, суд не може покласти в основу рішення твердження представника щодо відсутності узгодженості розміру страхового відшкодування, оскільки в даному випадку розмір шкоди, як матеріальної так і моральної, що її спричинено ОСОБА_4 потерпілим особам, встановлено судовим рішенням у кримінальній справі, яке набрало чинності.

Також суд не може прийняти до уваги доводи представника ПрАТ «ПРОСТО-Страхування» щодо тієї обставини, що потерпілі відмовились від свого права на звернення до страховика та реалізували своє право на звернення до винуватця ДТП, беручи до уваги наступне.

Велика Плата Верховного Суду 04.07.2018 р. у постанові в справі № 755/18006/15 наголосила У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою. Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Так, як вбачається з матеріалів справи, і дана обставина не спростована стороною відповідача під час розгляду справи, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відступили своє право вимоги до страховика позивачеві - ОСОБА_9 , про що свідчать заяви останніх від 23.05.2019 р. Справжність підписів потерпілих засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М.

Наведене жодним чином не свідчить про відмову потерпілих від права на відшкодування відповідачем заподіяної шкоди.

Дані обставини підтвердили треті особи у своїх письмових поясненнях, поданих відповідно до положень ст. 181 ЦПК України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, відповідно до ст. 15 ЦК України.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, надаючи оцінку обставинам встановленим в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відмова ПрАТ «ПРОСТО-Страхування у задоволенні заяви ОСОБА_4 не відповідає положенням Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин, право ОСОБА_10 підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

В свою чергу положеннями ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Так, розмір матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_5 становить 19 837,00 грн., ОСОБА_6 - 39 207,00 грн., а всього 59 044,00 грн.

Моральна шкода, що має відшкодовуватись страховиком (ст. 26-1 Закону) становить 2 952,20 грн. (59 044,00 грн. х 5%).

Таким чином сума страхового відшкодування ставить загальну суму у розмірі 61 996,20 грн. (59 044,00 грн. + 2 952,20 грн.).

Також, суд вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_4 і в частині стягнення зі страхової компанії штрафних санкцій, з огляду на наступне.

Виходячи з того, що заява про виплату страхового відшкодування була подана 23.08.2018 р., граничний термін виплати страхового відшкодування, з огляду на вимоги ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є 21.11.2018 р.

Як встановлено п. 36.5. Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За розрахунком представника позивача, який не оспорювався стороною відповідача, і який було перевірено в судовому засідання, пеня за прострочення пеня за прострочення виплати страхового відшкодування (період з 11.11.2018 р. по 21.06. 2019 р.) становить 12 927 грн. 44 коп.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати за вищезазначений вище період становлять 2 324 грн. 85 коп., 3: річних - 1 085 грн. 35 коп. (наданий розрахунок також перевірено під час розгляду справи).

Розподіляючи судову витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України.

Як свідчать матеріали справи, на правничу допомогу позивачем ОСОБА_4 сплачено суму у розмірі 14 000,00 грн.

Клопотання щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу у зв`язку із невиконанням с. 3 ст. 137 ЦПК України від сторони відповідача не надходило.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 625, 979 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій задовольнити.

Сягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (Код ЄДРПОУ 24745673, м. Київ, вул. Герцена, 10) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 61 996 грн. 20 коп., пеню за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 12 927 грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 324 грн. 85 коп., 3% річних у розмірі 1 085 грн. 35 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (Код ЄДРПОУ 24745673, м. Київ, вул. Герцена, 10) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )судовий збір у розмірі 783 грн. 34 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн. 00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.06.2020 року.

Суддя: