Decision № 89970340, 22.06.2020, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/3225/17

Категорія 42

2/295/899/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в склад головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту реєстрації Житомирської ради, треті особи Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з квартири-

встановив:

Позивачі звернулись в суд із позовом, де зазначили, що згідно договору купівлі-продажу від 02 липня 2002 року, укладеного ОСОБА_1 , останнім була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2009 року по справі №2-1983/09 ОСОБА_2 було визнано власником Ѕ ідеальної частки спірного майна.

У серпні 2010 року державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Богунського районного суду про стягнення в солідарному прядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь кредитної спілки оберіг «Оберіг» заборгованості за кредитним договором в сумі 21 220 грн. 30 коп.

На виконання вищевказаного судового рішення 18 червня 2011 року державним виконавцем було описано та арештовано зазначену вище квартиру.

Відповідно до договору, укладеного Богунським ВДВС Житомирського міського управління юстиції управління та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 21 листопада 2012 року, здійснено продаж спірної квартири з прилюдних торгів, що відбулися 15 лютого 2013 року, на користь ОСОБА_7 за 135 700 грн.

В подальшому ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 14 травня 2013 року провела відчуження цієї ж квартири на користь - ОСОБА_8 .

22 липня 2015 року рішенням Апеляційного суду Житомирської області по справі №295/1884/13-ц було визнано недійсними прилюдні торги від 15 лютого 2013 року та складений за результатом їх проведення протокол №14/781/12/А-1 від 15 лютого 2013 про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

23.11.2016 року на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира по справі №295/15354/15-ц витребувавано із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ; виселено ОСОБА_8 з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ; виселено ОСОБА_8 з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

16.10.2015 року на підставі договору дарування квартири, укладеного ОСОБА_8 та ОСОБА_3 право власності було зареєстровано за ОСОБА_3 .

Позивачі посилаються на підстави витребування майна з чужого незаконного володіння та просять витребувати з володіння добросовісного набувача ОСОБА_3 Ѕ ідеальної частини квартири на користь ОСОБА_2 ; витребувати з володіння добросовісного набувача ОСОБА_3 Ѕ ідеальних частини квартири на користь ОСОБА_1 ; виселити відповідача ОСОБА_3 із займаного приміщення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , представник позивача позовні вимоги підтримали.

Позивач ОСОБА_1 надіслав заяву про можливість слухання справи у його відсутності.

Інші учасники про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2002 року.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 19.03.2009 року за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ ідеальних частини вищевказаної квартири.

Відповідно до договору, укладеного Богунським ВДВС Житомирського міського управління юстиції управління та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 21 листопада 2012 року, останнім здійснено продаж спірної квартири з прилюдних торгів від 15 лютого 2013 року покупцю ОСОБА_7 за 135 700 грн.

Згідно рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.07.2015 року визнано недійсними прилюдні торги від 15 лютого 2013 року та складений за результатом їх проведення протокол №14/781/12/А-1 від 15 лютого 2013 про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстр Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_3 набула право власності на квартиру по АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 16.10.2015 року.

За змістом ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Майно може бути витребувано від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Витребування застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпну сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Суд погоджується із доводами позивачів з приводу того, що відчуження майна з володіння власників на підставі визнаних недійсними прилюдних торгів від 15 лютого 2013 року з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 вказує на відсутність відповідного волевиявлення осіб на таку передачу, а відчуження майна здійснено особою - ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», яка не мала на це права.

Встановлення обставин за іншими, укладеними в подальшому договорами відносно спірного майна, не має правового значення в розрізі вимог власників про його витребування.

У постанові від 13 листопада 2019 року по справі № 645/4220/16-ц Верховний Суд звернув увагу на необхідності уникнення «конструкцій, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат з покладенням індивідуального та надмірного тягара».

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу». Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

При вирішення даного спору судом надано оцінку балансу інтересів учасників з врахуванням способу набуття та, відповідно, втрати майна власниками, періоду проживання, наявності іншого придатного до проживання житла учасників.

За обставинами справи квартира отримана відповідачем на підставі договору дарування від 16.10.2015 року, тобто під час судових проваджень по спорах відносно даного майна.

На думку суду, захист порушених прав позивачів в інший, альтернативний спосіб, не може вважатись ефективним, а тому, з огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про витребування майна з незаконного володіння.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки проживання відповідача ОСОБА_3 у квартирі, яка належить на праві власності позивачам, порушує законні інтереси останніх, пов`язані зокрема із вільним використанням та розпорядженням майном на власний розсуд, заявлені вимоги про виселення особи підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1

Витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1

Виселити ОСОБА_3 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Д.М.Лєдньов