Court ruling № 89968116, 22.06.2020, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 червня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/3213/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за її позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.06.2020 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення від 3.06.2020 №14056-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки";

зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5321381400:00:042:0305 для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Разом з позовною заявою ініціатором звернення подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розпоряджатися земельною ділянкою площею 2,00 га, кадастровий номер 5321381400:00:042:0305, у тому числі заборонити вчиняти дії щодо її передачі у користування чи у власність та прийняття відносно такої земельної ділянки будь яких інших розпорядчих рішень до часу ухвалення рішення за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних відносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність, у свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ініціатор звернення посилалась на те, що нею на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 21.08.2019 №6071-СГ розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5321381400:00:042:0305, а за результатом звернення до відповідача із заявою про затвердження цього проекту отримано відмову, що оформлена наказом від 3.06.2020 №14056-СГ, правомірність якого є предметом даного спору. Разом з тим, як стало відомо позивачу, наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.04.2020 №11043-СГ надано дозвіл іншій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5321381400:00:042:0305, реалізація якого такою особою унеможливить передання зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Оцінюючи повідомлені заявником обставини, суд виходить з того, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №826/5735/16). Проте отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, про що Велика Палата Верховного Суду зазначила у постановах від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 18.12.2019 у справі №160/4211/19.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що припущення ОСОБА_1 щодо ймовірного набуття прав на обрану нею земельну ділянку іншими особами не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки до моменту оформлення позивачем права власності на бажану земельну ділянку закон не містить будь-яких заборон щодо можливості претендувати на її зайняття іншими особами. Тож наявність самого лише дозволу на розробку проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки ще не свідчить про порушення прав позивача, оскільки такий дозвіл не передбачає автоматичної передачі права власності на відповідну земельну ділянку.

Відомостей, які б свідчили про передачу права власності на зазначену земельну ділянку іншій особі до суду не надано.

З урахуванням наведеного суд констатує, що позивачем не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.

А відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба