ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 серпня 2007 р.
№ 20/261д-15/264д/06-6/44д/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року
у справі
№ 20/261д-15/264д/06-6/44д/07 господарського суду Запорізької області
за позовом
Прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Василівської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс"
про
розірвання договору оренди
та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс"
до
Василівської міської ради
про
внесення змін в договір оренди
В с т а н о в и В :
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс" не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
У відповідності до пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито із позовних заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога про розірвання договору оренди (немайнова вимога) та предметом зустрічного позову є вимога про внесення змін в договір оренди (немайнова вимога).
Заявником оскаржується постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року у даній справі, якою рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2007 року залишено без змін. Зазначена постанова містить висновки за наслідками розгляду як первісного так і зустрічного позову.
Отже, у касаційній скарзі оскаржуються висновки суду апеляційної інстанції, як за вимогою первісного так і зустрічного позову, кожна з яких підлягає оплаті державним митом у встановленому порядку і розмірі.
Тому, виходячи із вимог первісного та зустрічного позовів має бути сплачено 85 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс" до касаційної скарги додало платіжне доручення № 128 від 02.07.2007 року, яке свідчить про сплату скаржником державного мита лише в сумі 42,50 грн., що не відповідає вимогам вищевказаних нормативних актів.
Крім того, відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31113095700007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;
Символ звітності банку (095)
При цьому, додане до касаційної скарги платіжне доручення про сплату держмита № 128 від 02.07.2007 року не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки містить інший розрахунковий рахунок.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Плюс" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року № 20/261д-15/264д/06-6/44д/07 господарського суду Запорізької області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова
The court decision No. 899500, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 16.08.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 20/261д-15/264д/06-6/44д/07. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: