Court ruling № 89945106, 22.06.2020, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 червня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3206/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супрун Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича , визначивши в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №62141416 від 20.05.2020.

19 червня 2020 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову в порядку статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення стягнення коштів з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" у виконавчому провадженні ВП №62141416 на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажурою Владиславом Юрійовичем 28.02.2020, який зареєстрований в реєстрі за №1008 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування даної заяви заявниця зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її порушених прав у разі вирішення спору на її користь. При цьому заявниця стверджує про очевидну протиправність спірного рішення приватного виконавця з огляду на обставини порушення ним правил територіальної підвідомчості при прийнятті до виконання виконавчого документа у м. Києві, тоді як позивач фактично проживає за зареєстрованим місцем у с. Біологічне Полтавського району Полтавської області.

Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У зв`язку з цим суд зазначає, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб. При цьому заява про забезпечення адміністративного позову повинна бути вмотивована та обґрунтована доказами, поданими на підтвердження доводів за цією заявою.

Всупереч наведеному, заявниця у даному випадку не надає беззаперечних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, як і не обґрунтовано очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність яких є обов`язковою передумовою для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

Твердження заявниці про очевидну протиправність спірного рішення з огляду на порушення правил територіальної підвідомчості суд визнає суб`єктивними з огляду на однобокість цих тверджень, зумовлених наміром заявника нав`язати суду своє власне бачення обставин, яке, в залежності від дійсних обставин, може бути інакшим з огляду на докази, які надаватимуться іншими учасниками справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим відмовляє у її задоволенні.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п. 3 Прикінцевих положень та п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун