Court ruling № 89943102, 19.06.2020, Vinnytsia District Administrative Court

У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

м. Вінниця

19 червня 2020 р. Справа № 120/2376/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово місті Вінниці питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії .

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.05.2020 року № 905090161850 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (у редакції від 17.01.2002 №2981-ІІІ).

Ухвалою суду від 10.06.2020 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та ухвалено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом із власної ініціативи поставлено на розгляд питання про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи №Пз/9901/,09/20 (№560/2120/20).

Визначаючись щодо підстав зупинення провадження, суд враховує наступне.

Так, 20.05.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у справі № 560/2120/20 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

У цій зразковій справі заявлені наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 року про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 10.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області №18-174вих-20 від 05.03.2020 року без обмеження її максимального розміру.

Також Верховний Суд визначив ознаки типової справи, а саме:

- позивачами у них є колишні працівники прокуратури, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та є пенсіонерами за вислугою років;

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з посиланням на відсутність чіткого законодавчого врегулювання спірних правовідносин);

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України Про прокуратуру здійснити перерахунок та виплату пенсії).

Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №560/2120/20 та №120/2376/20-а свідчить про те, що остання відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі №560/2120/20.

Тобто, у цій справи позивачем заявлені позовні вимоги, аналогічні до зразкової справи № 560/2120/20.

Отже, справа № 120/2376/20 відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі № 560/2120/20.

У силу положень п. 9 ч. 2. ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Частиною 1 статті 291 КАС України передбачено, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі

Із аналізу норм статей 236 та 291 КАС України, встановлено, що зупинення провадження у разі розгляду типової справи є правом, а не обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Інструментом формування єдиної судової практики є інститут типової справи. В силу ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення по типовій справі, яке відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, беручи до уваги те, що ця справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов`язковими для врахування судом, провадження у цій справі доцільно зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/,09/20 (№560/2120/20).

Керуючись ч. 2 статті 236 та статтями 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі №120/2376/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20).

Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували зупиненню провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Крапівницька Н. Л.