
Справа № 750/3772/20
Провадження № 2/750/1011/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2020 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого судді Требух Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Будаш М.В.,
справа №750/3772/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків
за участі прокурора ОСОБА_2 , відповідача, -
в с т а н о в и в:
07.05.2020 року заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 10206 грн. 00 коп. Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що з позовними вимогами не погоджується вважаючи їх неправомірними та в задоволенні позову просить відмовити.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав і просив суд задовольнити.
Представник Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради до суду не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач позов не визнав.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 15 вересня 2019 року близько 12 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_3 один удар ножем в ділянку лівого плеча, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді наскрізного колото-різаного поранення середньої третини лівого плеча з травматичним пошкодженням лівих променевого, серединного і ліктьового нервів, котре відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я, строком понад 21 день, та непроникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Дії ОСОБА_1 , які виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2020 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Згідно довідки Чернігівської міської лікарні №2 від 26.03.2020 року № 101 вбачається, що ОСОБА_3 перебував на лікуванні 21 ліжко-днів і вартість лікування за цей період становить 10206 коп.(а.с 10).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зокрема п. 3 передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Згідно пункту 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.
Оскільки витрати на лікування потерпілого обраховані закладом охорони здоров`я у відповідності до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день, а тому доводи відповідача з приводу необґрунтованості розрахунку таких витрат суд вважає безпідставними.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.12, 13, 81, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради ( місто Чернігів вулиця 1 Травня 168Б код ЄДРПОУ 14233274) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 паспорт НОМЕР_1 від 23.11.2001 року) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради 10206 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 19.06.2020 року.
Суддя Н.В.Требух
The court decision No. 89930493, Desnianskyi District Court of Chernihiv City was adopted on 19.06.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 750/3772/20. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: