Decision № 8992827, 08.04.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2010 р. Справа № 3/14/10

08.04.2010р. Справа №3/14/10

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “М.А. Інтертрейд”

54001, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 39, кв.3

До 1-відповідача: Публічного акціонерного товариства “Банк Столиця”

04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 29-б

в особі філії ПАТ “Банк Столиця”

54001, м. Миколаїв, вул. Ні кольська, 71

До 2-відповідача: Приватного підприємства “Агровиза”

                              54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 66-Б

До 3-відповідача:          Державного підприємства “Інформаційний центр”Міністерства юстиції України                    

          04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, літ. А          

          в особі Миколаївської філії

          54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 34

про припинення договору застави.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача, , Краснобаєв В.С., за довіреністю ;

Від 1- відповідача, Кардупель В.Ю. - за довіреністю. Тимощук С.В., за довіреністю;

Від 2- відповідача, не з’явився ;

Від 3 - відповідача, Цегельний Д.М. - за довіреністю ;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом : 1. Визнати договір застави рухомого майна №25-06/08-12 від 30 січня 2009 року, засвідчений приватним нотаріусом Марченко О.М. та зареєстрованим за № 1061 укладений між ТОВ КБ «Столиця»та ТОВ «М.А. Інтертрейд»припиненим з 21 січня 2010 року.

2. Зобов’язати Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України в особі Миколаївської філії скасувати обтяження за №6884170, зареєстроване в Держаному реєстрі обтяження рухомого майна №25-06/08-1Z, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. 26.03.2008р.                     

31 березня 2010р. позивач скерував до суду уточнення позовних вимог в яких остаточно просить:

1. Визнати припиненим Договір застави рухомого майна № 25-06\08-1Z від 26 березня 2008 року, посвідчений Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1061, укладений

між ТОВ КБ «Столиця»(код ЄДРПОУ 26520464) та ТОВ «М.А. Інтертрейд»(код ЄДРПОУ 35513185).

2. Зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України в особі Миколаївської філії зареєструвати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження № 6884170, зареєстроване Миколаївською філією Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України 27.03.2008р. на підставі договору застави рухомого майна № 25 - 06\08 -1Z, зареєстрований в реєстрі за № 1061, посвідченого Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. 26.03.2008р., обтяжувач -Філія ТОВ КБ «Столиця»в м. Миколаєві, код ЄДРПОУ 33742511, боржник ТОВ «М.А. Інтертрейд», код ЄДРПОУ 35513185.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору застави рухомого майна № 25-06/08-1Z від 26.03.08р., договору кредиту №25-06/08-К від 26.03.08р., ухвали господарського суду Миколаївської області від 18.01.10р. по справі №5/155/09 про ліквідацію ПП «Агровіза», норм ст.ст. 111, 609, 559, 593 Цивільного кодексу України, норм ст. 205 Господарського кодексу України , ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 28 Закону України «Про заставу»та мотивовані тим, що у разі припинення основного зобов’язання (існування боргу) автоматично припиняється похідне зобов’язання (обов’язок поручителя нести цивільно-правову відповідальність за невиконання боржником зобов’язання по поверненню коштів).

Відповідач -1 скерував до суду відзив в якому повністю заперечує на позов мотивуючи тим, що способи захисту порушеного права визначені ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором або Законом. Визнання договору припиненим не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав.

Використання у словосполученні майновий поручитель" терміна "поручитель" зовсім не означає поширення на заставні правовідносини норм, які регулюють поруку (ст. ст. 553 -559 ЦК).

Позивач не дотримався визначеного ст.188 ГК України порядку розірвання господарських договорів.

Позовна вимога про встановлення факту про припинення дії правочинну, починаючи з 21.02.2010р., та позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії у редакції позовної заяви ТОВ «М.А. Інтертрейд»не підвідомчі господарським судам, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.І ст.80 ГПК України.

За змістом даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Публічне акціонерне підприємство «Банк Столиця» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця». Отже, відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу суд здійснює по даній справі процесуальне правонаступництво 1 - відповідача.

Відповідач –2 , Приватне підприємство «Агровиза»відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців станом на 21.01.2010р. знаходиться в стані припинення.

Згідно з правилами п.6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Виходячи з наведеного, провадження у даній справі відносно 2 відповідача –Приватного підприємства «Агровиза»слід припинити.

Відповідач –3, у відзиві заперечує проти позову, оскільки існування записів про обтяження в реєстрі обтяжень не залежить від волі Держінформюсту, а є лише результатом дій осіб, уповноважених на подання реєстраторам відвідної інформації про обтяження для внесення їх до Реєстру обтяжень. Таким чином, відповідач зазначає, що не може брати участь у справі в якості відповідача.

08.04.2010 року, суд на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив сторонам вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2008 року між позивачем та відповідачем –1 (ТОВ КБ «Столиця») був укладений договір застави рухомого майна №25-06/08-1Z, за яким позивач, як заставодавець, передає в заставу першому відповідачу (ТОВ КБ «Столиця»), як заставодержателю, у якості забезпечення виконання зобов’язань за договором про кредитну лінію (відновлювальну) №25-06/08-К від 26 березня 2008р., укладеного між ПП «Агровиза»та заставодержателем, майно (транспортні засоби) –пункти 1.12 –1.1.32 договору, загальною вартістю 1013535, 00грн.

Відповідно до умов цього договору, суть та розмір забезпечених заставою зобов’язань: виконання боржником (ПП «Агровиза») перед заставодержателем (банк) зобов’язань, зокрема:

-          повернення кредиту в розмірі 500000,00 грн. не пізніше 25.03.09р.;

-          сплата винагороди за використання кредиту, у розмірі 18% річних;

-          інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Позивач вважає зазначений договір припиненим, що не визнає ПАТ «Банк Столиця»у зв’язку з чим між ТОВ «М.А. Інтертрейд», ПАТ «Банк Столиця»та ПП «Агровиза»і виник даний спір про визнання договору застави припиненим.

Відповідач –1 просить припинити провадження у даній справі з причин непідвідомчості даного спору господарським судам України але, з такою позицією суд не погоджується виходячи з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Згідно п. 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарським судам підвідомчі також справи про визнання фактів, що мають для суб'єктів господарювання юридичне значення.

Як встановлено судом, даний спір виник у зв'язку з тим, що у провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа №18/3/10 за позовом ПАТ «Банк Столиця»до ПП «Агровиза», ТОВ «М.А. Інтертрейд»про стягнення боргу на підставі договору №25-06/08-К від 26.03.2008 року.

Позивач вважає договір застави від 30.01.2009р. який був укладений на підставі договору №25-06/08-К від 26.03.08р. припиненим, що не визнає 1 відповідач у зв'язку з чим між сторонами і виник даний спір про визнання договору застави припиненим.

Таким чином позовна заява в даній справі містить вимоги, пов'язані єдиними підставами виникнення, що й в указаній вище справі №18/3/10 господарського суду Миколаївської області, а предмети доказування та заперечення в них, збігаються.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку, що вирішення даного спору відноситься до компетенції господарських судів України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2008 року між ТОВ КБ «Столиця», як кредитодавцем, та Приватним підприємством «Агровиза», як позичальником, був укладений договір №25-06/080-К на кредитну лінію (відновлювальну), згідно з умовами якого у період з 26.03.08р. по 25.03.09р. кредитодавець зобов’язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цивільного характеру використання, грошові кошти у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 500000,00 грн. у будь-який день зазначеного періоду, а позичальник зобов’язався повернути кредит у строк 25 березня 2009р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 18% річних на визначених договірних умовах.

Відповідно до п.4.1 договору сторони визначились, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань перед кредитодавцем щодо повернення кредиту, сплати нарахування процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги позичальник передає в заставу автотранспорт та укладає договір застави.

Матеріали справи свідчать, що 16 жовтня 2008 року між Банком та ПП «Агровіза»був укладений договір про внесення змін №1 до договору на кредитну лінію (відновлювальну) №25-06/08-К від 26.03.08р. яким були внесені зміни, зокрема, до п.1.1 основного договору, а саме змінений розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

Так, розмір процентів за користування відновлювальної кредитної лінією становив вже за ставкою 23 % річних.

Також, 25 березня 2009 року між Банком та ПП «Агровіза»був укладений договір про внесення змін №2 до договору на кредитну лінію №25-06/08-К від 26.03.08р. яким вдруге збільшено розмір процентної ставки, що становить за ставкою 26% річних.

Таким чином, зобов’язання змінилось в більшу сторону, шляхом збільшення процентної ставки в наслідок чого збільшився і обсяг відповідальності позивача.

Представник ТОВ «М.А. Інтертрейд»зазначив в судовому засіданні, що товариство дізналось про збільшення процентної ставки лише в позовному провадженні по справі 18/3/10, отже відповідачі жодним чином не повідомили заставодавця про зміни обсягу відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні, після укладення договору застави до цього часу, на адресу ТОВ «М.А. Інтертрейд»не надходило ніяких листів, пропозицій, додаткових угод про зміни умов кредитного договору. Погодження на внесення будь-яких змін до кредитного договору під час його дії ТОВ «М.А. Інтертрейд»не надавало.

За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов п.3.2 договір застави припиняється виконанням боржником забезпечених заставою зобов’язань за договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених приписами статей 28 і 29 Закону України «Про заставу».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про заставу»цим Законом визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

На підставі ст. 28 Закону застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання та в інших випадках припинення зобов’язань, установлених законом.

Пунктом 1 ст. 593 ЦК України визначено, що право застави припиняється у разі - припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Та, у разі припинення основного зобов'язання автоматично припиняється похідне зобов'язання.

За змістом ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

З тексту спірного договору застави слідує, що він за своєю юридичною природою містить в собі правові характеристики майнової поруки, встановленої статтею 583 ЦК, а тому правовідносини, які виникають між сторонами такого правочину, підлягають регулюванню як законодавством щодо застави , так і поруки.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності.

З матеріалів судової справи також вбачається, що 18 січня 2010 року по справі № 5/155/09 ухвалою Господарського суду Миколаївської області ліквідовано Приватне підприємство «Агровиза», зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.06.2001р. за № 10005189278. На виконання зазначеної ухвали, 21 січня 2010р. було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом та виключено Приватне підприємство «Агровиза»з Єдиного Державного: реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності ( частина 7 статті 59 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, за змістом наведених статей, застава припиняється з моменту виключення ПП «Агровиза»з Єдиного державного реєстру.

Отже, на підставі вищенаведених обставин суд дійшов висновку про припинення застави за відповідним договором № 25-06\08-1Z від 26 березня 2008 року.

Відповідно до ч.2. ст.593 ЦК України - у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно ст.ст. 41,43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(далі - Закон) публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача.

Згідно зі ст. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5.07.04 р. № 830 (далі -Порядок) державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Пункт 2 Порядку визначає, що послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень надають реєстратори Державного реєстру.

Відповідно до п.4 Порядку - Державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувана чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Пункт 25 Порядку передбачає - Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

Згідно зі ст. 5 Порядку державна реєстрація обтяження рухомого майна може проводитися будь-яким реєстратором. Реєстрація обтяжень проводиться державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції та його філіями.

Пункт 2 Листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, пов'язані з веденням Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна»N 01-8/503 від 29.08.2008р. передбачає, що згідно зі статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна і наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5 Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв внесення записів до названого Реєстру здійснюється на підставі відповідних рішень суду або заяв обтяжувачів. Такі заяви мають містити низку зазначених у цих нормативно-правових актах відомостей, які ідентифікують особу боржника, в тому числі: код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), адреси місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, адреси постійного місця проживання таких осіб та дані документів, що посвідчують особу, дані про об'єкт обтяження - ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації, та ін.). З урахуванням наведеного судові рішення, що стосуються накладення арешту на рухоме та нерухоме майно та зняття такого арешту, мають містити дані, які дозволяють ідентифікувати особу боржника і відповідне майно та відрізнити його від іншого подібного майна.

Отже, вимогу позивача внести відомості щодо припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна суд вважає правомірною.

Таким чином, вищенаведене свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 25, 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво 1 –відповідача: з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця»на Публічне акціонерне товариство “Банк Столиця”.

2. Провадження у справі відносно відповідача –2 –Приватного підприємства «Агровіза»припинити.

3. Позов задовольнити повністю.

1. Визнати припиненим договір застави рухомого майна № 25-06\08-1Z від 26 березня 2008 року., посвідчений Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1061, укладений

між ТОВ КБ «Столиця»(код ЄДРПОУ 26520464) та ТОВ «М.А. Інтертрейд»(код ЄДРПОУ 35513185).

2. Зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України в особі Миколаївської філії зареєструвати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження № 6884170, зареєстроване Миколаївською філією Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України 27.03.2008р. на підставі договору застави рухомого майна № 25 - 06\08 -1Z, зареєстрований в реєстрі за № 1061, посвідченого Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. 26.03.2008р., обтяжувач -Філія ТОВ КБ «Столиця»в м. Миколаєві, код ЄДРПОУ 33742511, боржник ТОВ «М.А. Інтертрейд», код ЄДРПОУ 35513185.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк Столиця” (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 29-б) в особі філії ПАТ “Банк Столиця” (54001, м. Миколаїв, вул. Ні кольська, 71) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “М.А. Інтертрейд” (54001, м. Миколаїв, вул. Колодязна, 39, кв.3) 85 грн. державного мита, 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя