Decision № 89924442, 10.06.2020, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2-а/447/7/20 Справа №447/2818/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

10.06.2020 року Миколаївськ ий районний суд Львівсь кої області

в складі: голов уючого судді К арбовніка І.М.

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рудниківської сільської ради Миколаївського району Львівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 19 листопада 2019 р. на її адресу надійшла постанова № 22 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рудниківської сільської ради про накладення адміністративного стягнення. Вказаною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 82, 155, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень.

Відповідно до інформації, що міститься в оскаржуваній постанові, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 притягнуто за те, що вона не сплачувала квитанцій за оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів з території с. Рудники за період липень-жовтень 2019 року, чим порушила ст. 15 ЗУ «Про відходи», а також Правила благоустрою та дотримання тиші на території Рудниківської сільської ради.

Вважає, що вказана постанова № 22 від 12 листопада 2019р. є незаконною та необгрунтованою. ЇЇ не було проінформовано про те, що 12 листопада 2019 р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рудниківської сільської ради розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення, внаслідок чого справа була розглянута без її участі. Під час винесення постанови, Відповідачем не дотримані вимоги статей 245, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Законом України «Про відходи» передбачена адміністративна відповідальність саме за несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів, але аж ніяк не за несвоєчасне внесення платежів за вивезення побутових відходів, у зв"язку з чим просила позов задоволити.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

Представник відповідача Дубик С.Т. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав , що вказані у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозвязку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Нормами ст. 255 КУпАП передбачено, що протокол про правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), а протокол про правопорушення передбачене ст. 82 КУпАП має право складати громадський інспектор з охорони довкілля.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. При цьому, стаття 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає винятків щодо складання протоколів при притягнення до адміністративної відповідальності згідно статей 82,155 цього Кодексу.

Відповідно до ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Згідно ст. 236 КУпАП органи державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням санітарних норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 41, статтями 78, 80 - 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту «л» частини першої статті 42 Закону України «Про відходи» передбачена відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» розміщення відходів -зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах.

Згідно цієї ж статті закону послуги з вивезення побутових відходів це - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що спеціальним законом в сфері поводження з відходами передбачена адміністративна відповідальність саме за несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів, але аж ніяк не за несвоєчасне внесення платежів за вивезення побутових відходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно зі ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.

Не погоджуючись із порушенням, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою з вимогою скасування постанови про застосування до неї адмінстягнення.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови. Окрім того дана постанова була складено на підставі листа ДП "Комунальник" ТзОВ "Стрийсільрембуд" від 11.11.2019 року, що не передбачено нормами чинного законодавства, у зв"язку з чим суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те що КАС України чітко визначено зміст резолютивної частини рішення суду, з метою найбільш повного захисту прав позивача, оскаржуване рішення слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст. 286, 246 КАС України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Адміністаривної комісії при виконавчому комітеті Рудниківської сільської ради щодо складання постанови №22 від 12.11.2019 року про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову №12 Адміністаривної комісії при виконавчому комітеті Рудниківської сільської ради про накладення адміністративного стягнення від 12.11.2019 року щодо ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2020 року.

Суддя Карбовнік І. М.