Court ruling № 89920468, 19.06.2020, Cherkasy District Administrative Court

УХВАЛА

19 червня 2020 року Справа № 580/2221/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Салабай М.В.,

представника заявника (відповідача у справі) – Яроша С.В. (згідно з довіреністю),

представника позивача – Буджерак М.Р. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Черкаської області до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.06.2020 Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подало у Черкаський окружний адміністративний суд заяву від 11.06.2020 №63/04-ю (далі – Заява) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа від 02.12.2019 №580/2221/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДКСУ у Черкаській області на користь Прокуратури Черкаської області витрат зі сплати судового збору в сумі 3842,00грн. та стягнення безпідставно набутих сум коштів.

Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 16.04.2020 у цій справі змінено рішення суду першої інстанції від 19.08.2019, шляхом виключення з нього абзацу щодо розподілу судових витрат. Тому такі кошти є безпідставно виплаченими.

Ухвалою суду від 15.06.2020 суд призначив судове засідання для вирішення Заяви.

19.06.2020 Прокуратура Черкаської області подала суду відзив на Заяву, в якому просила відмовити у її задоволенні. Вказує, що норми ст.374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не підлягають застосуванню, оскільки виконавчий документ судом видано не помилково, а обов`язок боржника не припинився у зв`язку із добровільним його виконанням.

Учасники справи у судовому засіданні підтримали викладені у заявах по суті правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що Заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019, задоволено повністю позов заступника прокурора Черкаської області. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області щодо повернення без виконання виконавчого листа від 13.05.2016 №695/1788/15-ц та зобов`язано вжити заходів до виконання виконавчого документу від 13.05.2016 №695/1788/15-ц про стягнення із Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь прокуратури Черкаської області 1071,86грн судового збору. Присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь Прокуратури Черкаської області витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00грн.

З метою примусового виконання вказаного рішення щодо стягнення судових витрат суд направив 02.12.2019 Прокуратурі Черкаської області оригінал виконавчого листа, що у подальшому виконаний 20.12.2019 ГУ ДКСУ у Черкаській області та повернутий суду 28.12.2019 з відповідною відміткою та повідомленням від 21.12.2019 №13-13-06/8048.

Перерахування зазначених коштів підтверджується випискою фінансової установи від 20.12.2019.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 задоволено частково касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області. Змінено судові рішення щодо розподілу судових витрат, шляхом виключення з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року четвертого абзацу резолютивної частини щодо розподілу судових витрат.

Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат полягає у тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу – суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Тому судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права щодо розподілу судових витрат, оскільки суб`єкту владних повноважень не можуть компенсуватись судові витрати щодо сплати судового збору.

Отже, стягувач отримав кошти внаслідок допущення процесуальних помилок судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто зазначений перелік не є вичерпним. Підстави мають свідчити про відсутність у боржника обов`язку, вказаного у виконавчому листі. Такі факти підтверджені встановленими вище обставинами справи.

На підставі ч.4 ст.374 КАС України якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Оскільки обов`язок ГУ ДКСУ у Черкаській області – боржника у зв`язку з його скасуванням Верховним Судом у зазначеному рішенні за виконавчим листом від 02.12.2019 №580/2221/19 відсутній, доводи Заяви про безпідставність одержання їх стягувачем і наявність правових підстав для повернення є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.2-16, 241-246, 255, 374 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 11.06.2020 №63/04-ю (вх. від 12.06.2020 №14089/20) задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 №580/2221/19 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь Прокуратури Черкаської області витрат зі сплати судового збору в сумі 3842,00грн.

Стягнути з Прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119) на користь Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 37930566) 3842,00грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок), що були списані на виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 №580/2221/19.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 19.06.2020.