Court ruling № 89847459, 16.06.2020, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2020 р. № 400/1249/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату ТОВ «Торнадо-Очаків» від 05.11.2010 № 30.068 з 04.06.2019 року.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду та просив позовну заяву залишити без розгляду.

Клопотання відповідач обгрунтував тим, що про довідка ТОВ «Торнадо-Очаків» від 05.11.2010 № 30.068 не врахована під час розгляду заяви про призначення пенсії за віком з відповіді відповідача від 03.09.2019 року № 3617-Ч-07, до суду звернулася 16.03.2020. Крім того, перебування за межами України не позбавляло позивача права доручити представнику представляти її інтереси в суді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем доказів отримання позивача листа від 03.09.2019 № 3617-Ч-07 суду не надано.

Тому у матеріалах справи відсутні докази коли саме позивач отримала лист відповідача від 03.09.2019 № 3617-Ч-07.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Гордієнко