Court ruling № 89780141, 11.06.2020, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2020 року м.Київ № 320/4754/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання Дмитренко К.В.,

за участі представника відповідача – Бохана О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про самовідвід судді в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні,

у с т а н о в и в:

в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває дана адміністративна справа.

Ухвалою суду від 21.10.2019 розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

19.05.2020, від представника позивача - адвоката Головіної О.С. надійшла заява про відвід судді Брагіної О.Є., вх. № 15888/20, яка невідкладно, разом із справою та службовою запискою судді, була передана до відділу документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді, який не входить до складу суду в порядку ч.1 ст.31 КАСУ.

19.05.2020, керівник апарату суду Геліч Т.В., на виконання поданої службової записки, видала розпорядження №136 про повторний автоматизований розподіл заяви про відвід судді.

Автоматизованою системою документообігу суду, 19.05.2020, суддя Лапій С.М. був визначений для вирішення заяви про відвід.

21.05.2020, суддя Лапій С.М. ухвалою від 21.05.2020 повернув справу із невирішеною заявою адвоката Головіної О.С. про відвід судді головуючому у справі для вирішення питання про обґрунтованість/ необґрунтованість заявленого відводу.

Частиною 3 ст. 40 КАСУ встановлено, що суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість, що виключає необхідність передачі справи для визначення іншого судді та перерозподілу заяви, відтак вимоги ухвали в частині вирішення обґрунтованості відводу, не можуть бути виконані.

Водночас, нормами процесуального законодавства, в тому числі і положеннями ст.40 КАСУ, суд не зобов`язаний вирішувати питання про необґрунтованість заявленого відводу судовим рішенням у вигляді ухвали.

У зв`язку з викладеним варто звернути увагу на інший, законодавчо встановлений обов`язок суду, - вирішити заяву про відвід в адміністративній справі, яка надійшла в порядку ч.4 ст.40 КАСУ та ч.1 ст.31 КАСУ та відсутність права суду на повернення такої заяви із застереженнями, у зв`язку з чим, 01.06.2020 справа №320/4754/19 повторно була передана до відділу документального забезпечення та контролю разом із заявою про відвід адвоката Головіної О.С., повторно розподілена на підставі розпорядження керівника апарату суду від 01.06.2020 №148, але вдруге повернута ухвалою судді Балаклицького А.І. від 02.06.2020, якому ця справа надійшла після повторного призначення розподілу заяви з тих самих підстав.

Таким чином, станом на 11.06.2020, за сплином майже місяця, заява про відвід не вирішена, що є порушенням не тільки ч.11 ст.40 КАСУ, але і права особи на розгляд справи незалежним, безстороннім судом, встановленим законом.

Штучно створена тяганина з нерозглядом заяви про відвід судді на підґрунті особистих амбіцій точно не може сприяти підвищенню авторитету судової влади в очах учасників справи, а загалом і оточуючих та слугувати завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав та інтересів громадян, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність заявлення самовідвіду, відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАСУ.

Наявність права доступу до неупередженого розгляду справи є однією із фундаментальних засад правосуддя.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом». Ця гарантія також підтверджена пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого правосуддя.

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11), суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Як визначено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття». Наведе свідчить, що підстави для відводу судді є оціночною категорією. З метою уникнення будь-яких сумнівів в упередженості даного складу суду при розгляді справи суд вважає за необхідне самовідвестись.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 250 КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

задовольнити самовідвід судді Брагіної О.Є. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Брагіна О.Є.