Decision № 89749792, 11.06.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/888/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Єсенія-А" до Чорноморської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA 5080/2020/000023/2 та стягнення надміру сплачених коштів, -

встановив:

06 квітня 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Єсенія-А» (далі – позивач, ПП «Єсенія-А») до Чорноморської митниці Державної митної служби України (далі – відповідач-1), Державної митної служби України (далі – відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA 5080/2020/000023/2 та стягнення надміру сплачених коштів, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. та стягнути з Державної митної служби України надміру сплачені платежі за здійснення розмитнення кемперу (автопричіпу-будиночка) на суму 38900,00 грн.

Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків. Позивач вимоги ухвали суду від 09 квітня 2020 року виконав.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження в справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому, контролюючи правильність визначення декларантом митної вартості товарів, митний орган зобов`язаний здійснити всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Позивач стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару - кемперу (автопричіпу-автобудинку) «Караван» Adria ALTEA-524UK, ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Безпідставне коригування митної вартості призвело до надмірної сплати митних платежів в розмірі 38900 грн. Посилаючись на наведене вище, позивач стверджує про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA 5080/2020/000023/2 та стягнення надміру сплачених коштів.

25 травня 2020 року відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару – за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору, з урахуванням умови поставки FCA Вільнюс, Литва. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову. Стосовно сплати митних платежів із суми в 8700 євро, то відповідач-1 вказує на приписи Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом МФУ №643 від 18.07.2017 року, згідно з якими для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми. Такої заяви позивач не подавав.

26 травня 2020 року відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає з таких підстав. Митне оформлення ввезеного позивачем товару здійснювалось Чорноморською митницею Держмитслужби, натомість Держмитслужба жодних рішень відносно позивача не приймала та не виносила. Окремо відповідач-2 вказує, що позивач не звертався до Держмитслужби із заявою про повернення надміру сплачених платежів, а тому задоволення позовних вимог в цій частині не можливе.

Суд розглядає дану адміністративну справу у письмовому провадженні.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

03 лютого 2020 року між ПП «Єсенія-А» та Konstantinas Stefanovas м. Вільнюс, Литва укладено контракт №1. Предметом контракту є купівля-продаж товару в кількості, по цінам та на умовах, визначених в контракті.

Товаром за контрактом є напівпричеп кемпер АLTEA 542 UK, номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2006, колір білий в кількості 1 шт.

Вартість товару становить 4050 євро, умови поставки FCA-Вільнюс, Литва. При постачанні товару продавець зобов`язаний надати покупцю інвойс та технічний паспорт

На виконання умов Контракту позивачем було сплачено продавцю 4050 євро, що підтверджується рахунком (інвойсом) на караван 14.02.2020 року.

Згідно з листом ПП «Єсенія-А» №1 від 20 лютого 2020 року вартість доставки напівпричепу марки АLTEA 542 UK, номер шасі НОМЕР_1 від м. Вільнюс, Литва до кордону України, пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» становить 100 євро.

25 лютого 2020 року декларантом позивача – ОСОБА_1 за договором про надання послуг митного брокера №17/02/20 від 17 лютого 2020 року для митного оформлення товару до митного посту Херсон було подано митну декларацію UA508040/2020/001692 від 25.02.2020 року, відповідно до якої митна вартість товару заявлена в розмірі 4150 євро, за ціною Контракту з урахуванням витрат на транспортування.

Разом з митною декларацією ОСОБА_1 також були надані наступні документи:

рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) без номера від 14.02.2020 року;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.05.2013 року;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.05.2013 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 20.02.2020 року;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією №26 від 20.02.2020 року;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначених кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1 від 03.02.2020 року;

договір про надання послуг митного брокера №17/02/20 від 17.02.2020 року;

інші некласифіковані документи – висновок експертного дослідження від 20.02.2020 року;

інші некласифіковані документи – доручення від 25.02.2020 року;

інші некласифіковані документи – звіт за VIN-кодом без номера від 14.02.2020 року;

копія митної декларації країни відправлення 20LTVC0100EK06F571 від 14.02.2020 року;

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.009.17867-20 від 20.02.2020 року.

Наявність вищезазначених документів при митному оформлені товару за митною декларацією UA508040/2020/001692 від 25.02.2020 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00062 від 25 лютого 2020 року.

Відповідачем 26.02.2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000023/2.

Підставою для корегування визначено те, що документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме:

Відповідно до пункту 6 контракту від 03.02.2020 №1 визначено, що оплата за товар здійснюється на протязі 60 днів з моменту одержання товару, водночас в рахунку - фактурі від 14.02.2020 № б/н зазначено, що оплата за товар здійснена в повному обсязі. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутній банківський платіжний документ, що стосується товару.

Не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які б містили у якості порівняльної інформації відомості про вартості ідентичних кемперів. Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано експертну оцінку № 26 від 20.02.2020р., в якій експертом використано інформацію сайту мережі Інтернет (www.ru.autoplius.it) та прийнято для розрахунку за основу вартість кемперів іншого виробника та інших марок. Інформація інших сайтів мережі Інтернет (www.caravanfinder.со.uk), на наявні пропозиції з продажу кемперів ідентичних оцінюваному враховано не було.

Саме інформація із зазначеного сайту береться до уваги, так як товар «Марка АLТЕА, модель 542 UK, (Ідент.) № шасі - НОМЕР_4 » знаходився на обліку у Великобританії, враховуючи надані для здійснення митного оформлення технічні паспорти № 00232441 від 26.05.2013 та N 09219491 від 26.05.2013. Відмітки про передачу права власності або зняття з обліку у Великобританії у наданих технічних паспортах відсутні (порядок передавання права власності описано в документі за номером № 09219491 від 26.05.2013). Зазначене ставить під сумнів достовірність рахунку-фактури б/н від 14.02.2020.

Таким чином, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі наявної у митного органу інформації з мережі Інтернет (www.caravanfinder.со.uk).

Рівень митної вартості складає 6571,93 євро/шт. (числове значення митної вартості товару: 7750,81 євро (середня ринкова вартість подібного транспортного засобу) -1278,88 євро (зменшення на 16,5% з урахуванням його комплектності та пошкоджень згідно висновку експерта) + 100 євро (транспортні витрати згідно документа, що підтверджує вартість перевезення № 1 від 20.02.2020).

Таким чином, відповідачем було скориговано та визначено митну вартість товару за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України на підставі наявної у митного органу інформації з мережі Інтернет (www.caravanfinder.со.uk).

Рівень митної вартості складає 6571,93 євро, що на 2421,93 євро більше ніж задекларована позивачем митна вартість.

На обґрунтування не застосування попередніх методів відповідач зазначає, що декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МКУ, а саме: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації.

В той же час позивач додатково сплатив платежі за здійснення розмитнення кемперу (автопричіпу-будиночка) на суму 38900,00 грн. з розрахунку митної вартості товару 8700 євро.

Вважаючи спірне рішення протиправним, а надміру сплачені митні платежі такими, що підлягають стягненню з Держмитслужби, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення про корегування митної вартості, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

Митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

При дослідженні питання визначення товариством митної вартості суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із пунктом 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару у зв`язку із: неподання усіх необхідних документів, які підтверджують миту вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів – відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості – відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України використана інформація з мережі Інтернет (www.caravanfinder.со.uk), що призвело до визначення митної вартості товару в розмірі 6571,93 євро.

У свою чергу Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст. 58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості).

Відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:… витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Сторонами не заперечується, що витрати підприємства на доставку товару до митної території України становлять 100 євро.

В матеріалах справи знаходиться звіт №26 від 20 лютого 2020 року про визначення вартості кемпера АLTEA 542 UK, номер шасі НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_5 , без урахування митних платежів. За висновком експерта – СПД ФОП ОСОБА_2 вартість кемпера становить 4022,20 євро, або 106525,14 грн.

При визначенні вартості кемпера використано Методику товарознавчої та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року).

Також було використано бюлетень автотоварознавця випуск №110 2019 року, SchwackeListe, eurotaxschwache, 2016 року та дані сайту www.ru.autoplius.it.

Суд зазначає, що жодна з досліджених моделей кемперів (всього три) не була марки Adria та не була з країни походження Великобританія. Натомість через сайт www.ru.autoplius.it було досліджено два кемпери Ace Jubilee та один кемпер Ranger 2006 року випуску, але відсутні дані, що ці кемпери однієї цінової категорії з кемепром імпортованим позивачем та розраховані на 6 місць.

Натомість, митним органом для визначення середньої ціни транспортного засобу було використано: вартість Adria ADIVA 502 UP 2004 р/в у сумі 4950,00 фунтів стерлінгів /шт; вартість Adria ADIVA 502 UК 2008 р/в у сумі 5500,00 фунтів стерлінгів /шт. та Adria ADIVA 542 DT 2009 р/в у сумі 8995,00 фунтів стерлінгів /шт. (www.caravanfinder.со.uk). При цьому, було використано коефіцієнти коригування вартості 16,5% визначені експертом у Звіті №26 від 20.02.2020р експертного автотоварознавчого дослідження кемпера Марка АLТЕА, модель 542 UK, (Ідент.) № шассі - НОМЕР_4 , рік виготовлення - 2006, та додано заявлену декларантом варті витрат на доставку до митного кордону України у сумі 100,00 євро (документа, що підтверджує вартість перевезення № 1 від 20.02.2020 складеної ПП "ЄСЕНІЯ-А").

Дослідивши наявні в справі докази, суд погоджується з позицією митного органу, що висновок №26 від 20 лютого 2020 року про визначення вартості кемпера АLTEA 542 UK, номер шасі НОМЕР_1 , транзитний номер НОМЕР_5 , без урахування митних платежів не містить належних даних про вартість товару позивача, а тому не може бути безспірним доказом митної вартості в розмірі 4022,20 євро.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач ані під час митного оформлення товару, ані під час судового розгляду справи так і не надав доказів оплати вартості товару за контрактом №1 від 03 лютого 2020 року. Таким доказом, зокрема, може бути платіжне доручення або інший документ про перерахування/сплату коштів.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з вартістю товару, яка визначена митним органом.

Окремо суд вказує, що термін "франко-перевізник" (FСА) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Відповідно до ст.Б.3 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати щодо FСА, покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 "а".

З урахуванням викладеного, митна вартість товару заявленого до митного оформлення згідно з ВМД UA508040/2020/001692 від 25.02.2020 року складається з вартості товару та витрат на перевезення товару, що становить 6571,93 євро, як визначено митним органом, а не 4150 євро, як зазначив позивач в митній декларації.

Таким чином, позивач занизив митну вартість товару на суму 2421,93 грн.

З урахуванням встановленого судом факту не підтвердження позивачем митної вартості в розмірі 4150 євро, рішення про коригування митної вартості є правомірним і скасуванню не підлягає.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Державної митної служби України надміру сплачених платежів за здійснення розмитнення кемперу (автопричіпу-будиночка) на суму 38900,00 грн. суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі – Порядок №643).

Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №643, для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби (далі - ІТС Держмитслужби) з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Таку заяву можна подати протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на відповідний депозитний рахунок.

Оскільки позивач жодних заяв до відовідача-2 не подавав, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають через їх передчасність.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Єсенія-А» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2020 р. № UA 5080/2020/000023/2 та стягнення надміру сплачених коштів - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 108020200