Court ruling № 89740901, 09.06.2020, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/8989/20

Провадження № 2/161/2535/20

У Х В А Л А

09 червня 2020 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., вивчивши матеріали позовної заяви Луцького прикордонного загону (військової частини 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримане грошове забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Луцький прикордонний загін (військова частина 9971) Державної прикордонної служби України звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримане грошове забезпечення.

Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів позову, позивач просить суд стягнути з відповідача, як військовослужбовця, неправомірно отримане грошове забезпечення в загальній сумі 4 082, 92 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Отже, зазначеними нормами прямо передбачено, що військова служба є публічною службою, а згідно матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу у складі Державної прикордонної служби України на контрактній основі.

Водночас, у постановах Великої палати Верховного суду України від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, від 05 грудня 2018 року №818/1688/16 вказано, що спори пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки спір пов`язаний із стягненням з відповідача коштів, які були отримані ним під час проходження публічної служби, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Луцького прикордонного загону (військової частини 9971) Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримане грошове забезпечення.

Роз`яснити позивачу, що з даними позовними вимогами йому необхідності звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 09.06.2020 року.

Суддя Черняк В.В.