Court ruling № 89685533, 28.05.2020, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/5312/19

№ 2/183/1137/20

У Х В А Л А

28 травня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просив: зменшити виплату аліментів на двох дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з ј частини, кожному на 1/6 частину.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 22 вересня 2016 року, стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову в суд і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до судового наказу від 21 вересня 2018 року, стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця починаючи з дня пред`явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, позивач зазначає, що у нього не вистачає коштів для комунальних послуг та власних потреб. Власного майна він не має, квартира в якій він проживає належить Міністерству оборони України, тому він звернувся до суду з відповідним позовом про зменшення розміру аліментів.

Ухвалою судді від 26 вересня 2019 року відкрито провадження у справі

Від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог та про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Таке клопотання мотивоване тим, що визнання позовних вимог відповідачем 1 – ОСОБА_2 , продовження їх розгляду не має процесуального значення для позовних вимог ОСОБА_3 . За відсутності фактичного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 то така заява підлягає закриттю в частині вимог до ОСОБА_2 .

Крім того, відповідач ОСОБА_3 вважає, що позивач завідомо безпідставно вказав відповідача ОСОБА_2 , з метою зміни підсудності справи, тому вона вважає, що відсутні підстави визначати підсудність даного позову за місцем проживання ОСОБА_2 . Відповідача вважає, що справу слід передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до абз.4 п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

Згідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також обставини справи, зміст позовних вимог, з метою ефективного виконання завдань цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відмову у роз`єднанні позовних вимог, оскільки сумісний розгляд даних позовних вимог не ускладнює вирішенню даної справи.

Відповідно до ч.7 ст. 188 ЦПК України про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Що стосується передачі справи за підсудністю, суд приходить до наступного висновку.

У частині першій статті 28 ЦПК України, встановлена можливість пред`явлення позову про стягнення аліментів, зміну способу їх стягнення, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З матеріалів справи вбачається, що позов про зменшення розміру аліментів пред`явлено відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивача, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а відтак відсутні правові підстави для передачі справи на розгляд іншому суду.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, справа прийнята до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншому суду.

Керуючись ст.ст. 31, 32 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити відповідачу ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про роз`єднання позовних вимог та передачу справи за підсудністю, по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.