Decision № 89682815, 05.06.2020, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1667/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

09.08.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" (далі - позивач, ТОВ "Фірма "Теплотехніка") до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, УДАБІ у Херсонській області), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.07.2019 року №1021-01-15-21 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1806300 грн. за порушення абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26.07.2019 року №1021-01-15-22 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1806300 грн. за порушення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 12.07.2019 року за адресою реєстрації та фактичного місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Фірма "Теплотехніка" прибула посадова особа відповідача з метою проведення позапланової перевірки товариства на предмет відповідності його діяльності вимогам містобудівного законодавства. 30.07.2019 року товариством отримано спірні постанови відповідача, згідно яких до позивача застосовано штрафні санкції на підставі приписів абз. 3, 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення вимог, встановлених положеннями ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без отримання замовником від органу державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання таких робіт, необхідного у випадку якщо об`єкт будівництва за класом наслідків належить до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; експлуатація відповідних об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію). Позивач стверджує, що перевірка проведена безпідставно, та з порушенням Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553. При цьому, вважає висновки перевірки такими, що документально не підтверджені, а тому протиправними, так як об`єкт перевірки, що належить позивачу на праві приватної власності, відноситься до класу незначних наслідків (СС1), що свідчить про відсутність необхідності на отримання спеціального дозволу на відповідне будівництво та прийняття його в експлуатацію. Відтак, на думку позивача, сукупність наведених обставин свідчить про незаконність проведеної перевірки, необґрунтованість її висновків, а тому постанови, які прийняті за результатами такої перевірки підлягають скасуванню з підстави їх протиправності.

Ухвалою від 30.08.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи у відповідності до приписів ст. 263 КАС України.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Згідно змісту поданого 29.10.2019 року відзиву, відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що оскаржувані постанови винесені у чіткій відповідності до норм чинного законодавства України, тому скасуванню не підлягають.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.12.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем у відзиві не спростовано висновків, наведених у позові.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Фісун Ларисі Анатолівні . Провадження у справі зупинено на період проведення експертизи.

03.03.2020 року до суду надійшов висновок судової будівельно - технічної експертизи від 02.03.2020 року № 13, у зв`язку із чим, ухвалою суду від 16.03.2020 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 26.03.2020 року.

З метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, ухвалою суду від 26.03.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів по запобіганню поширення на території України коронавірусу СОVID-19.

Наказом голови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року № 05-04/14 на період з 12.05. до 22.05.2020 року включно продовжено режим роботи суду, встановлений наказом голови від 16.03.2020 року № 05-04/08 та рішенням зборів суддів від 18.03.2020 року № 2/2 "Про особливий режим роботи суду", водночас дозволено допуск до приміщення суду виключно учасників судових засідань у день та час розгляду судових справ за їх участі, за наявності у них засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів, захисних масок, рукавичок та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

За тим, ухвалою суду від 12.05.2020 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2020 року.

У день проведення судового засідання сторони не забезпечили явку своїх представників до суду, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак, згідно приписів ч. 9 ст. 205 КАС України, суд здійснюватиме розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" (код ЄДРПОУ 22730590) зареєстроване як суб`єкт господарської діяльності 20.09.2006 року згідно запису в ЄДРПОУ за №14881200000000515. Основним видом діяльності товариства за кодом КВЕД 47.30 є роздрібна торгівля пальним. За даними ЄДРПОУ місцезнаходження товариства зареєстроване за адресою: Херсонська обл., м. Гола Пристань, пров. Нафтовий, 2.

ТОВ "Фірма "Теплотехніка" на праві приватної власності (договір купівлі-продажу від 09.10.2012р. №2006) належить нерухоме майно - центральна заправка, яка розташована за адресою: Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. 1-го Травня, буд. 36-а .

Рішенням Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 10.05.2019 року №268 надано дозвіл ТОВ "Фірма "Теплотехніка" на розроблення детального плану території щодо відведення земельної ділянки для розміщення АЗС орієнтовною площею 0,1441 га в селі Чулаківка, вул. 1-го Травня, буд. 36-а.

На підставі службової записки від 05.07.2019 року №1021-7.9/111, УДАБІ у Херсонській області 09.07.2019 року видано наказ №234-п «Про проведення позапланової перевірки» (щодо об`єкта будівництва «Центральна заправка ТОВ «Фірма «Теплотехніка», розташованого за адресою: Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. 1-го Травня, буд. 36-а), та направлення №234, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. провести перевірку на означеному об`єкті будівництва з метою перевірки дотримання ТОВ «Фірма «Теплотехніка» вимог містобудівного законодавства (строк дії направлення визначено з 12.07. по 25.07.2019 року).

Згідно позиції відповідача, означеної у відзиві, листом від 10.07.2019 року №1021-119/713-і керівника товариства повідомлено про початок проведення перевірки.

Перевірка проводилась на об`єкті будівництва з 12.07. по 16.07.2019 року.

За результатами проведення перевірки складено Акт від 16.07.2019 року №234, яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Порушення полягає у виконанні товариством будівельних робіт за адресою проведення перевірки без отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання таких робіт. Зауважено на тому, що будівництво обумовлене отриманням спеціального дозволу, так як об`єкт будівництва за класом наслідків належить до об`єктів зі значними наслідками (СС3).

Окрім того, закінчений будівництвом об`єкт не прийнятий в експлуатацію (відповідний сертифікат відповідачем не видавався), що свідчить про його незаконну експлуатацію.

Акт керівником товариства або уповноваженою ним особою не підписаний (наявна позначка «від підпису відмовився»), тому направлений поштою на адресу позивача засобами поштового зв`язку. У графі IX Акту відсутні відмітки про пред`явлення посвідчення керівнику об`єкта перевірки або уповноваженій ним особі.

З огляду на виявлені порушення містобудівного законодавства, посадовою особою відповідача 16.07.2019 року складено два протоколи, які керівником товариства (уповноваженою ним особою) не підписані (наявна позначка «від підпису відмовився»), тому направлені поштою на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

У протоколах наявні запрошення позивача на призначений розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 26.07.2019 року о 12:00 год. у приміщенні УДАБІ у Херсонській області.

Позивачем отримано матеріали перевірки 30.07.2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень зі штрих-кодами №№7560003378773, 7560003378781.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 26.07.2019 року винесено дві постанови за №№1021-01-15-21, 1021-01-15-22, якими до позивача застосовано штрафні санкції на суму 3 612 600 грн. згідно приписів абз. 3, 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за порушення вимог, встановлених положеннями ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не погоджуючись із наведеними постановами, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини урегульовані чинними на час їх виникнення Законом України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Законом України від 14.10.1994р. №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР), Законом України від 05.04.2007р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553) та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок №244).

Законом №3038-VI у статті 41 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Частиною 3 статті 41 Закону №3038-VI визначені права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, у тому числі безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складання протоколів про вчинення правопорушень, актів перевірок та накладення штрафів відповідно до закону; видачі обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; проведення перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержання в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформації та документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Таким чином, здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю відбувається відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частинами 4, 5 статті 2 Закону №877-V установлено, що заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно, органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Частинами першою - четвертою, шостою статті 7 Закону №877-V установлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону №877-V установлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має, зокрема, право:

- бути поінформованим про свої права та обов`язки;

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

- отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

- вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

- перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

- використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

- з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Згідно із статтею 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Пунктом 1 Порядку №553 установлено, що він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Аналогічно до статті 41 Закону №3038-VI у Порядку №553 визначені предмет здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, види заходів контролю та їх підстави.

При цьому пунктами 7, 9 Порядку №553 установлено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю визначені пунктами 11, 12 Порядку №553, відповідно до яких вони здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 14 Порядку № 553 установлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктами 16, 17, 18, 21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Також із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

При цьому важливість проведення перевірки у присутності саме суб`єкта містобудівної діяльності або його уповноваженого представника обумовлена тим, що тільки за такої умови відповідним суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, можуть бути реалізовані права, гарантовані Законом №3038-VI та Порядком № 533, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 06 лютого 2020 року у справі №826/5974/16.

З цього також можна дійти висновку про те, що забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки і встановлення факту недопуску до проведення перевірки є можливим лише у випадку належного повідомлення про проведення перевірки.

При цьому, проведення позапланової перевірки органом архітектурно-будівельного контролю обумовлене наступними вимогами законодавства:

- при проведенні позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки;

- суб`єкт містобудування зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку її проведення.

Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення відповідачем на адресу ТОВ "Фірма "Теплотехніка" листа, яким керівника товариства нібито повідомлено про початок проведення позапланової перевірки від 10.07.2019 року за вих. №1021-1.19/713-і. Відомості які б свідчили про дату отримання товариством означеного листа у матеріалах справи також відсутні.

Відомості про те, що позивач повідомлявся про проведення позапланової перевірки будь-якими іншими засобами зв`язку, матеріали справи не містять.

Відтак керівник товариства як суб`єкт містобудування, щодо якого здійснювалась позапланова перевірка, жодним чином з об`єктивних і непереборних причин не міг виконати свій обов`язок та бути присутнім при проведенні такої перевірки, оскільки не був обізнаний та належним чином повідомлений про її проведення.

З наведеного суд робить висновок, що УДАБІ у Херсонській області грубо порушено визначені статтею 10 Закону №877-V та пунктом 13 Порядку №553 права позивача як суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється захід контролю, а також не виконано власний обов`язок у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Присутність при проведенні перевірки оператора АЗС ОСОБА_2 , на яку посилається відповідач у відзиві, не спростовує вищенаведених висновків суду.

Окремо суд вважає за необхідне також надати оцінку і правомірності призначення позапланової перевірки.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

У наказі на проведення позапланової перевірки від 09.07.2019 року №234-п підставою для проведення означеного заходу зазначено службову записку від 05.07.2019 року №1021-7.9/111. Проте відповідачем не надано до суду копії наведеного документу, натомість у матеріалах справи наявна службова записка від 12.06.2019 року за вих. №1021-3.12/68, яка не зазначена у наведеному наказі.

Відтак, відповідачем не підтверджено наданими до суду доказами наявність законних підстав для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позапланову перевірку об`єкта будівництва «Центральна заправка ТОВ «Фірма «Теплотехніка» за адресою: Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. 1 Травня, 36-а, було призначено без установлених законом підстав, що призводить до визнання незаконною усієї позапланової перевірки та її результатів.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року №240.

З розділу IX Акта від 16.07.2019 року №234, в якому суб`єкт господарювання або уповноважена ним особа має відповісти на питання, які поставлені для здійснення контролю за діями посадових осіб державного нагляду (контролю) при проведенні ними перевірки, вбачається, що під час проведення перевірки службове посвідчення суб`єкту господарювання/його уповноваженій особі не пред`являлось.

Посилання відповідача на факт пред`явлення представнику позивача - оператору АЗС Лук`яненку А.В. направлення на проведення перевірки (діяв на підставі довіреності від 12.07.2019р. №1-12/07, яка була дійсна до 12.08.2019р.) не спростовує наведеного висновку, так як згідно змісту направлення від 09.07.2019 року №234, дане направлення дійсне при пред`явленні службового посвідчення, проте як вже встановлено судом за результатами дослідження розділу IX Акта перевірки, посвідчення представнику позивача посадовою особою не пред`являлось.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про порушення посадовою особою відповідача порядку проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва, а саме п. 7 Порядку №553.

Що стосується правомірності висновку позапланової перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, спірні постанови складені на підставі висновків Акту від 16.07.2019 року №234, яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до приписів ст. 32 Закону №3038-VI, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта (ч. 2).

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

- незначні наслідки - СС1;

- середні наслідки - СС2;

- значні наслідки - СС3.

Згідно положень п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 37 Закону №3038-VI).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. ч. 2, 5, 8 ст. 39 Закону №3038-VI).

Суд зазначає, що основною причиною застосування до позивача штрафних санкцій є твердження відповідача про те, що об`єкт центральна заправка, яка розташована за адресою: Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул. 1 Травня, 36-а , відноситься до класу наслідків СС-3. Позивач з таким твердженням не погоджується та вказує на те, що спірний об`єкт відноситься до класу наслідків СС-1.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Фісун Ларисі Анатолівні .

На вирішення експерту поставлено питання: визначити клас наслідків (відповідальності) будівлі літ. А, розташованої за адресою Херсонська обл., Голопристанський район, с. Чулаківка, вул.1 Травня, 36-а , яка належить на праві власності ТОВ "Фірма Теплотехніка".

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством (ч.1 ст. 101 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

За змістом ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 року № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII), судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 7-1 Закону № 4038-XII визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

03.03.2020 року до суду надійшов висновок судової будівельно - технічної експертизи від 02.03.2020 року №13.

Згідно з висновком судового будівельно-технічного експерта, за наведеними в дослідницькій частині висновку розрахунками характеристик можливих наслідків відповідно до вимог ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення недійсності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будівля позначена літерою «А,А1» (об`єкт перевірки, на підставі якої винесено спірні постанови) відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

З наведеного вбачається, що об`єкт перевірки, що належить позивачу на праві приватної власності, відноситься до класу незначних наслідків (СС1), що свідчить про відсутність необхідності на отримання позивачем спеціального дозволу на відповідне будівництво та прийняття його в експлуатацію, у зв`язку із чим, доводи відповідача про порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які ґрунтуються на тому, що об`єкт перевірки відноситься до класу значних наслідків (СС3), є безпідставними.

Відтак, висновок УДАБІ у Херсонській області про порушення позивачем містобудівного законодавства є необґрунтованим, що свідчить про відсутність законних підстав для застосування до останнього штрафних санкцій, передбачених приписів абз. 3, 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Таким чином, з огляду порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, що належить позивачу, встановленого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, а також враховуючи необґрунтованість висновку, що викладений в Акті перевірки наведеного об`єкта будівництва, суд доходить висновку про те, що постанови, які складені за результатами такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд звертає увагу на те, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. було складено 16.07.2019р. Акт перевірки об`єкта будівництва, належного позивачу та два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В подальшому цією ж посадовою особою розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких 26.07.2019 року винесено постанови №№1021-01-15-21, 1021-01-15-22 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Такі дії свідчать про порушення відповідачем засад безсторонності (неупередженості) при прийнятті рішення, який закріплений приписами ст.2 КАС України.

Так, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміна (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі «Срамек проти Австрії», справа «Волков проти України» від 09 січня 2013 року заява №21722/11).

При цьому, у рішенні «Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява №21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об`єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.

Водночас, обов`язок інспектора передати матеріали перевірки посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, для належного розгляду прямо передбачений п.15 Порядку № 244.

Пунктом 20 Порядку № 244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, серед іншого, з`ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, у даному випадку головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О., яка безпосередньо складала матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача, при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надавала правову оцінку та перевіряла правильність складення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які нею ж і оформлено, що на думку суду, є неприпустимим та викликає сумніви в її неупередженості.

Вищенаведене є окремою підставою для скасування спірних постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2019 року №№1021-01-15-21, 1021-01-15-22.

Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів порушення відповідачем порядку проведення позапланового заходу, необґрунтованість висновку перевірки та протиправність оскаржуваних постанов.

Судові витрати розподілити згідно приписів ст. 139 КАС України.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" (код ЄДРПОУ 22730590, 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, пров. Нафтовий, 2) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37471912, 73003, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69) про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець Вікторією Олександрівною постанову від 26.07.2019 року №1021-01-15-21 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправною та скасувати прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець Вікторією Олександрівною постанову від 26.07.2019 року №1021-01-15-22 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Теплотехніка" сплачений ним судовий збір в розмірі 19 786 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 30 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 109010000