Decision № 89666708, 05.06.2020, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/2931/20

2/212/2183/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

30 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 18 листопада 1991 року по 30 листопада 2008 року працювала на посаді машиніста конвеєру ДСФ шахти «Гвардійська» ВО Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком», правонаступником яких є публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», виконувала роботи в умовах запиленості повітря робочої зони, параметри якої перевищували гранично допустиму концентрацію. 27 травня 2009 року, позивач вперше пройшла огляд медико-соціальною експертною комісією та їй було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25% з 05 травня 2009 року – безстроково. У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, позивачем отримано хронічне професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила своє здоров`я та їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, епізоди утрудненого дихання до 2-3 разів на добу, біль у грудях, обмеженість рухів у попереково-крижовому відділі хребта, яка посилюється при поворотах та нахилах тулубу. у зв`язку з цим змінилися її умови та якість життя. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 118 075, 00 гривень, яку просить стягнути з відповідача.

28 травня 2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що сума моральної шкоди за працю на підприємстві відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» в розмірі 118075,00 гривень є необгрунтованою, а також не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Документи на які посилається позивач, як на підставу заподіяння моральної шкоди, зокрема: акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, довідки МСЕК та медична документація (виписки та епікризи), є лише документами, що підтверджують виникнення професійного захворювання, проте останні жодним чином не можуть бути беззаперечними доказами заподіяння моральної шкоди позивачу. Звертає увагу суду на той факт, що у пункті 19 (особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи) акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання взагалі не вказано конкретних посадових осіб ПАТ «Кривбасзалізрудком», які відповідальні за виникнення професійного захворювання у позивача. Зазначає, що позивач, укладаючи трудовий договір, свідомо приймала запропоновані умови праці і усвідомлювала можливість ушкодження її здоров`я та наслідки. За роки праці у шкідливих умовах позивач з метою отримання більшої заробітної плати, більш тривалої відпустки відносно інших професій та виходу на пенсію на пільгових умовах з власної волі виконувала дану роботу, що і призвело до значної втрати її здоров`я.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про зобов`язання позивача надати оригінали документів для огляду в судовому засіданні відмовлено.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» закріплено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 18 листопада 1991 року по 30 листопада 2008 року працювала на посаді машиніста конвеєру ДСФ шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком», правонаступником яких є публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією її трудової книжки (а. с. 16-20). Згідно до довідки МСЕК серії ДНА-02 №032273 від 27 травня 2009 року позивачу первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково (а. с. 8-9). 21 квітня 2009 року на підприємстві, проведено розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювання позивача – хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), ЛН першого-другого ступеню, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (а.с.10-12). Вказано, що підставою для встановлення професійного характеру захворювання у позивача послужила робота на протязі 17 років машиністом конвеєру ДСФ шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком» з виконанням робіт в умовах запиленості повітря робочої зони, параметри якої перевищували гранично допустиму концентрацію. Особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи зазначено адміністрацію шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком» .

У зв`язку із професійними захворюваннями позивач неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, що підтверджується виписними епікризами ОСОБА_1 (а.с.13-15).

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров`я, заподіяне позивачці під час виконання нею трудових обов`язків, заподіює моральні й фізичні страждання, які обмежують можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров`я, відчуття болю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає у межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках».

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_1 у зв`язку із отриманням професійних захворювань, що призвело до встановлення первинно 25 % втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачці заподіяна моральна шкода.

При цьому, суд враховує, що період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача понад 17 років, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в її життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням безстроково, без встановлення групи інвалідності, що вказує на неможливість покращення стану здоров`я позивача в подальшому, незворотність негативних наслідків профзахворювання на житті позивача, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 60000 гривень.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141,258-259, 263-265, 354ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч)гривень без урахування податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, буд. 1А.

Повне рішення складено та підписано без проголошення 05 червня 2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак