Court ruling № 89643523, 28.05.2020, Starobilsk District Court of Luhansk Oblast

28.05.2020

Справа 431/3013/15-ц

Провадження 6/431/106/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі головуючого - судді Ткач О.В.,

за участі секретаря Кустової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області подання державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,

встановив:

Державний виконавець Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області П`ятих Р.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що на примусовому виконанні у Старобільському РВ ДВС знаходиться виконавче

провадження щодо виконання рішення суду за виконавчим листом виданим

Старобільським районним судом Луганської області від 07.08.2015 року по справі № 431/3013/15-ц провадження № 2/431/1724/15 виданий 23.10.2015 р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ Приватбанк в сумі 27995,14 грн.

20.11.2015 року державним виконавцем за заявою АТ КБ Приватбанк була

винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49440824, яка була спрямована на адресу боржника. Боржника зобов`язано надати інформацію про майновий стан, повідомлено про відповідальність. Постанова про відкриття не оскаржена. Боржник належним чином повідомлений про відкрите відносно нього виконавче провадження. На даний час вимоги виконавчого документи не виконано, борг не погашено.

Виконавчою службою вжито всі необхідні заходи для виконання вимог виконавчого документу (зроблено відповідні запити до відповідних органів з метою встановлення майнового становища боржника та виявлення його доходів, отримано відповіді, самостійний розшук боржника, виїзд за адресою, опитування сусідів).

Все вищевказане свідчить, що боржник свідомо не виконує рішення суду та свідомо ухиляється від його виконання.

Державний виконавець Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області П`ятих Р.О. до суду не з`явився, просив справу слухати за його відсутності та стягувача.

Розглянувши подання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, вимоги не виконані, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням.

Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, не упереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно до п. 19 ч. 3 до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право - “у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів”.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства юстиції та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.06.2008 року № 25-32/507 “Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов`язання, покладені на них рішеннями судів”, одним із таких заходів забезпечення виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особами (боржниками у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого).

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для виконання всіх органів державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян — підлягають виконанню на всій території України.

Крім того, згідно ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України”, Постанови КМУ від 31.03.1995 року, № 231 “Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення” громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа, або якщо (боржник) громадянин вже має паспорт, йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених Законом України, зокрема у разі коли боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на судовим рішенням, до виконання зобов`язань.

При цьому, від ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

Отже, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, у тому числі договірних, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

З огляду на зміст п.10 Постанови пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розгляд цивільної справи по суті закінчується виконанням рішення суду. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавчою службою здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду (повідомлено про відкриття виконавчого провадження, надано строк для добровільного виконання рішення, проведено бесіди зі сторонами виконавчого провадження, отримані пояснення, зроблено вихід за місцем реєстрації та проживання боржника, також зроблено всі необхідні запити на підтвердження платоспроможності боржника, наявного в нього рухомого та нерухомого майна тощо), а боржник свідомо ухиляється від його виконання. Тому саме обмеження права виїзду за межі України у випадку боржника, який не вважає за необхідне виконувати рішення суду буде дієвим та на даний час фактично єдиним способом спонукати боржника виконувати рішення суду.

Приймаючи до уваги великий розмір заборгованості боржника та можливість в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення (зокрема державному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення без участі боржника), керуючись ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України”, ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

ухвалив:

Подання державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області П`ятих Р.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України – задовольнити.

Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , права виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон до виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням Старобільського районного суду Луганської області та виконавчим документом від 07.08.2015 року по справі № 431/3013/15-ц (провадження № 2/431/1724/15).

Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Засвідчену копію ухвали надіслати до Старобільського РВДВС ГТУЮ у Луганської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя О. В. Ткач