Court ruling № 89636751, 04.06.2020, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City)

Справа № 405/3306/20

2/405/444/20

УХВАЛА

04.06.2020 суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта нежитлової будівлі, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького звернулось в суд з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нежитлову будівлю (комерційного призначення, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 Ребро АДРЕСА_2 ).

Як зазначено позивачем предметом даного позову є спір щодо володіння та розпорядження відповідачем нерухомим майном.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України «Виключна підсудність» позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В роз`ясненнях, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», визначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що позивачем пред`явлено позов про знесення самочинно збудованого об`єкта нежитлової будівлі і предметом даного позову є спір щодо володіння та розпорядження відповідачем нерухомим майном, а саме нежитловою будівлею (комерційного призначення, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: м. Кропивницький вулиця АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_3 Ребро»),для якого (позову) положеннями ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, за місцем знаходження майна або його основної частини, враховуючи, що згідно з ч.1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, вважаю, що дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, так як за територіальним розподілом міста вулиця Добровольського віднесена до Фортечного (Кіровського) району міста.

Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 30 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 30, 31 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта нежитлової будівлі передати на розгляд Кіровському районному суду м. Кіровограда за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко