Decision № 8959871, 04.03.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/2904.03.10 За позовомСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ДоФонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва

Провизнання договору купівлі-продажу дійсним

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаОСОБА_2

не зявився- представник(дов. від 12.07.08.) Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва (далі по тексту відповідач) про визнання Договору купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №83), загальною площею 165,0 кв.м., що знаходяться в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня, №88 (літера А) від 18.11.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем, дійсним. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18.11.2009р. між ним та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №83), загальною площею 165,0 кв.м., що знаходяться в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня, №88 (літера А). У відповідності до умов цього Договору позивач сплатив повну вартість нежилих приміщень, а також сторонами був укладений 17.12.2009р. Акт прийому-передачі, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв у власність нежилі приміщення. Оскільки у відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України даний Договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, позивач звернувся до відповідача з листом про визначення часу та місця нотаріального посвідчення Договору. Так як відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати даний договір дійсним. Відповідач 11.02.2010р. в судове засідання не зявився, письмового відзиву на позов суду не надав, у звязку з чим Ухвалою Господарського суду міста Києва відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено в межах строку, встановленого чинним законодавством України. 18.02.2010р. відповідач повторно не з»явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. розгляд справи судом було відкладено на підставі ст. 77 ГПК України. В судове засідання, призначене на 04.03.2010р. відповідач не зявився. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами справи.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва, що діє від імені Голосіївської районної у місті Києві Ради, укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.11.2009р. Відповідно до умов Договору відповідач зобовязався передати майно нежилі приміщення - у власність позивача, а позивач зобовязався прийняти майно нежилі приміщення цокольного поверху з №1 по №7 (групи приміщень №83), загальною площею 165,0 кв.м., які знаходяться в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня, №88 (літера А).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4, п. 5, укладеного сторонами Договору, вказані в цьому Договорі нежилі приміщення продані за ціну 592728,00 грн. Покупець (позивач по справі) зобовязаний сплатити 592728,00 грн. за придбаний обєкт протягом 30 календарних днів з моменту укладання цього Договору. Плата за обєкт вноситься на підставі цього договору купівлі-продажу.

Пунктом 10 Договору визначено, що Продавець (відповідач по справі) зобовязаний передати приміщення Покупцю у 3-денний термін після сплати повної ціни обєкта приватизації та, у разі порушення терміну сплати, пені відповідно до п. 7 за цим Договором. Передача і прийняття обєкта посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

15 грудня 2009р. позивач на виконання п. 4, п. 5 Договору платіжним дорученням №1 перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 592728,00 грн.

17.12.2009р. сторони підписали Акт прийому-передачі нежилих приміщень, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв приватизовані шляхом викупу позивачем нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №83) за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, №88 (літера А), загальною площею 165,00 кв.м., які розташовані у підвалі будинку.

У відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи названу вище статтю закону, позивач звернувся до відповідача з листом (вх. відповідача №251 від 21.12.2009р.) про визначення часу та місця для нотаріального посвідчення даного Договору.

У відповіді на лист позивача відповідач зазначив, що немає можливості задовольнити прохання позивача про нотаріальне посвідчення Договору (лист вих. №599 від 23.12.2009р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств «малу приватизацію»договір включає: назву підприємства, його адресу; відомості про продавця та покупця; остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу; взаємні зобов'язання продавця і покупця; номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів.

З Договору вбачається, що сторонами досягнуто всіх істотних його умов, а матеріали справи підтверджують виконання сторонами Договору, як от повну оплату позивачем встановленої Договором вартості нежилих приміщень та передачу нежилих приміщень від відповідача до позивача згідно Акту прийому-передачі нежилих приміщень від 17.12.2009р.

З огляду на зазначене та на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України суд визнає Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.11.2009р., укладений між позивачем та відповідачем, дійсним.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати Договір купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №83), загальною площею 165,0 кв.м., що знаходяться в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня, №88 (літера А) від 18.12.2009р., укладений між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва дійсним.

3. Стягнути з Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 98, р/р 37185006001501 в УДК Голосіївського району м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 22933301) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (03150, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, ідент. код НОМЕР_1) 85,00 (вісімдесят п»ять грн. 00 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяШевченко Е.О.