Decision № 89568813, 02.06.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 р. Справа№200/4681/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про стягнення заборгованості по пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області, у якій просить суд стягнути нараховану, але не виплачену суму пенсії в розмірі 104 192,28 грн.

Вважаючи свої пенсійні права порушеними просив стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на його користь нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 104 192,28 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що з 01.07.2014 року позивач перебуває на обліку у відповідача, і йому була виплачена пенсія по березень 2017 року включно. На підставі витягу з протоколу засідання комісії від 29.09.2017 року №115 прийнято рішення про поновлення виплати пенсії позивачу. Проте протоколом комісії за результатом здійснення контролю за проведенням соціальних виплат від 11.10.2017 року №20 прийнято рішення про відмову у виплаті пенсії позивачу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року в справі №0540/7132/18-а, яке залишено без змін ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року яким поновлено виплату та нарахування пенсії виконано в частині нарахування пенсії з 01.04.2017 року, і з січня 2019 року позивач отримує поточну пенсію. Позовна вимога щодо стягнення конкретної суми пенсії, на думку відповідача, не підлягає задоволенню, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Вважав, що не порушив права позивача. Також вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. Просив в задоволенні позову відмовити.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Єнакієве Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території (м. Краматорськ Донецької обл.), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком.

Відповідач має перед ОСОБА_1 заборгованість з пенсії в сумі 104 192,28 грн., що підтверджується довідкою від 02.03.2020 року № 121-02-25/7, яка не виплачується у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування територіального органу Пенсійного фонду України.

Вказана заборгованість нарахована під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року в справі № 0540/7132/18-а, яке набрало законної сили, яким позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 квітня 2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, розрахунковий рахунок: 31211256026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації 22030106) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 вісімдесят) коп..

На звернення позивача щодо підстав невиплати заборгованості з пенсії відповідачем надана відповідь від 02.03.2020 року №3134/02/34, в якій повідомлено, що фінансування пенсій, а також заборгованості, контроль за виплатою проводиться розпорядниками вищого рівня. Нараховану суму пенсії включено до потреби у коштах на виплату за рішеннями суду на січень 2019 року та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для узгодження.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Відповідачем протиправно не виплачено позивачу заборгованість з пенсії.

Спору щодо розміру нарахованої заборгованості з пенсії між сторонами немає.

З огляду на наведене та заявлені позовні вимоги заборгованість з пенсії підлягає стягненню на користь позивача в судовому порядку.

Посилання відповідача на наявність у нього дискреційних повноважень щодо вирішення спірного питання є неприйнятними, оскільки норми права, що регулюють спірні правовідносини, визначають чітку поведінку суб`єкта владних повноважень, яка не передбачає свободи розсуду (дискреції).

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку захисту порушеного права є неприйнятними з огляду на положення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Порушення прав позивача на отримання нарахованих сум пенсії відбулося з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, і мало триваючий характер. Процесуальний строк обмежує лише строк звернення до суду з позовом, і не обмежує строк захисту порушеного права, якщо спеціальними нормами матеріального права встановлені більші строки для такого захисту (в даному випадку на підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право захистити своє порушене право на виплату пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком). На необхідність застосування при розгляді справ щодо пенсійного забезпечення крім процесуальних строків також й положень спеціальних норм неодноразово зазначалося і в рішеннях Верховного Суду України (зокрема, в рішенні від 25.05.2016 року в справі № 21-1249а16).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року в справі № 805/402/18 (провадження №Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо розподілу судових витрат

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про стягнення заборгованості по пенсії - задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії в сумі 104 192,28 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 02 червня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв