Court ruling № 89556513, 01.06.2020, Nemyriv District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 140/2447/18

Провадження №4-с/930/3/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2020 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши матеріали скарги Кредитної спілки «Альянс Україна», заінтересована особа державний виконавець Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ловчицька Т.С., боржник ОСОБА_1 на постанову ВП № 61075514 від 19.05.2020 року державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про передачу виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2020 року до Немирівського районного суду надійшла скарга Кредитної спілки «Альянс Україна» на постанову ВП № 61075514 від 19.05.2020 року державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про передачу виконавчого провадження.

Розглядаючи питання про прийняття скарги до свого провадження, вважаю, що її слід повернути скаржнику за наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Вищезазначена скарга підписана Головою правління Кредитної спілки «Альянс Україна» Солдатовою Н.І., як представником скаржника. Однак, на підтвердження своїх повноважень до матеріалів скарги не додано жодного документу.

Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що ст. 447 ЦПК України не врегульовані вимоги до скарги на дії або бездіяльність державного виконавця, суд дійшов до висновку про можливість застосування вимог ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України в порядку приписів ст. 10 цього Кодексу.

Таким чином, право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

На підставі ст.58 ч. ЦПК України заявник може брати участь в судовому процесі як особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником, як правило, мають договірний характер.

Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу.

Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.

Таким чином, суд не може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права в довірителя на підписання конкретного документу, а саме на підписання скарги від імені ОСОБА_2 ,а тому вищевказана скарга підписана особою, яка не має право на його підписання.

Відповідно до ст.185 ч.4 п.1 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

В зв`язку з чим, виходячи з вищевказаної імперативної норми, вищевказана скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ст.185 ЦПК України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А тому сама ОСОБА_2 або її представник (в разі підтвердження повноважень саме на підписання процесуального документу) має право повторно звернутись з вищевказаною скаргою у встановленому законом порядку.

Таким чином, повернення скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду зі скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ч.4 п.1, 258-260 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Кредитної спілки «Альянс Україна», заінтересована особа державний виконавець Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ловчицька Т.С., боржник ОСОБА_1 на постанову ВП № 61075514 від 19.05.2020 року державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про передачу виконавчого провадження,- повернути заявнику.

Один примірник скарги залишити при матеріалах справи.

Ухвала може бути оскаржена позивачем до Вінницького апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Згідно дії Закону 540-ІХ від 30.03.2020 року установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), а тому ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя: О.П. Царапора