Court ruling № 89485997, 28.05.2020, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків

28 травня 2020 р. Справа №200/4841/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, місцезнаходження: вул. Поштова, буд. 5. М. Краматорськ, Донецька область, 84302

про: визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 97 від 06.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періоди роботи: період проходження військової служби в лавах Радянської армії з 11.05.1986 року по 21.05.1989 року, з 23.06.1989 року по 19.04.1993 року на шахті “Комсомольська”, з 10.03.1993 по 09.07.2000 року, з 16.10.2000 року по 02.2002 року, з 17.03.2008 року по 06.09.2008 року, з 15.09.2008 року по 21.08.2019 року на шахті “Партизанська”, з 15.03.2004 року по 08.05.2006 року у Відокремленому підрозділі “Шахта імені 50 річчя Радянської України” Державного підприємства “Антрацит”, з 10.05.2006 по 08.01.2008 року на Приватному підприємстві “Койл А.С.”, з 10.02.2008 року по 03.03.2008 року на ВАТ “Шахтопромстрой” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” з врахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 97 від 06.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періоди роботи: період проходження військової служби в лавах Радянської армії з 11.05.1986 року по 21.05.1989 року, з 23.06.1989 року по 19.04.1993 року на шахті “Комсомольська”, з 10.03.1993 по 09.07.2000 року, з 16.10.2000 року по 02.2002 року, з 17.03.2008 року по 06.09.2008 року, з 15.09.2008 року по 21.08.2019 року на шахті “Партизанська”, з 15.03.2004 року по 08.05.2006 року у Відокремленому підрозділі “Шахта імені 50 річчя Радянської України” Державного підприємства “Антрацит”, з 10.05.2006 по 08.01.2008 року на Приватному підприємстві “Койл А.С.”, з 10.02.2008 року по 03.03.2008 року на ВАТ “Шахтопромстрой” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” з врахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання суду доказів щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, а саме довідки із органів Державної фіскальної служби про доходи позивача або доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі.

26 травня 2020 року від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування клопотання посилався на те,що він є внутрішньо переміщеною особою, накопичень грошей не вистачає на мінімальні життєві потребу, а також вказував на те, що у період пандемії знаходить у скрутному матеріальному становищі. Крім того позивач зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору, якщо предметом позову є захист соціальних прав позивача. Позивач вказує на те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Розглянувши матеріали позовної заяви та клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов`язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України “Про судовий збір” та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Крім того суд звертає увагу на те, що стаття 8 Закону України «Про судовий збір» не звільняє осіб від сплати судового збору у зв`язку зі зверненням до суду за захистом соціальних прав, а лише визначає право суду з урахуванням майнового становища особи відстрочити або розстрочити сплату такого судового збору до ухвалення рішення.

Суд зазначає, що необхідною умовою відстрочення сплати судового збору є надання позивачем доказів, які дають змогу суду встановити, що останній перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, які свідчать про перебування позивача в скрутному матеріальному становищі, а саме: довідки з територіальних органів Державної податкової служби про доходи позивача за 2019 рік, 2020 рік, доказів стосовно того, що останній не працює та не отримує заробітну плату.

Суд не приймає посилання позивача на те, що він є внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку з чим не має коштів для сплати судового збору, оскільки зазначені обставини не визначається матеріальне положення позивача.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідно до практики Європейського суду він не може бути обмеженим правом звернення до суду, у зв`язку з несплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 року у справі “Пелевін проти України”, зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” зазначено, що вимога сплатити судовий збір цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів звільнення позивачу від сплати судового збору, а саме лише посилання позивача на те, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі без надання відповідних документів не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати докази щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” або докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2102 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 840,80 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, Р/р UA408999980313121206084005075, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37803368, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно положень частини 2 ст. 171 КАСУ від 03.10.2017 року №2147-VIII суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк, наданий для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, зазначених в ухвалі суду від 30 квітня 2020 року.

Керуючись статтями 102, 105, 106, 107, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити термін для усунення виявлених судом в ухвалі від 15 травня 2020 року недоліків по адміністративній справи № 200/4841/20-аза позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 97 від 06.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періоди роботи: період проходження військової служби в лавах Радянської армії з 11.05.1986 року по 21.05.1989 року, з 23.06.1989 року по 19.04.1993 року на шахті “Комсомольська”, з 10.03.1993 по 09.07.2000 року, з 16.10.2000 року по 02.2002 року, з 17.03.2008 року по 06.09.2008 року, з 15.09.2008 року по 21.08.2019 року на шахті “Партизанська”, з 15.03.2004 року по 08.05.2006 року у Відокремленому підрозділі “Шахта імені 50 річчя Радянської України” Державного підприємства “Антрацит”, з 10.05.2006 по 08.01.2008 року на Приватному підприємстві “Койл А.С.”, з 10.02.2008 року по 03.03.2008 року на ВАТ “Шахтопромстрой” Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” з врахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” або докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Строки на усунення недоліків виявлених в ухвалі застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 від 30.03.2020 року (який набрав чинності 02.04.2020 року).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська