Court ruling № 89440996, 26.05.2020, Kyivskyi District Court of Odesa City

_____________________

Справа № 947/2494/20

Провадження № 2/947/1926/20

УХВАЛА

26.05.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс Плюс УА» до ОСОБА_1 , третя особа – Перший Київський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс Плюс УА» до ОСОБА_1 , третя особа – Перший Київський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), про звільнення з-під арешту, в якій позивач просить суд зняти арешт з меблів, які належить ТОВ «Сімекс Плюс УА», накладений на підставі постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , винесеної 31.10.2019 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справі за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Під час перевірки позовної заяви та доданих до неї документів на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддею було встановлено невідповідність позовної заяви вказаним вимогам ЦПК України.

У зв`язку з чим, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.02.2020 року вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс Плюс УА» про звільнення з-під арешту,залишено без руху, надано позивачеві строк терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:

- надання до позову документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, та роз`яснено, що сплаті підлягає судовий збір в сумі 2102 гривні 00 копійок, з зазначенням реквізитів для сплати;

- надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У вказаній ухвалі суду також роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію вказаної ухвали суду отримала представник позивача ОСОБА_2 – 07.04.2020 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою вказаною у позові: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, процесуальний строк для усунення недоліків поданої заяви встановлений судом терміном в п`ять днів закінчився – 13 квітня 2020 року включно.

Відповідно до ч.6 ст.124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Станом на 26.05.2020 року позивачем та його представником до суду не надходило будь-яких документів на усунення недоліків поданого позову, як і не повідомлялось суд, у тому числі через засоби телефонного зв`язку про вчинення таких дій, отже ухвала суду з боку позивача у встановлені судом строки не виконана.

У зв`язку з тим, що позивачем та його представником недоліки поданої заяви належним чином у встановлені судом строки відповідно до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.02.2020 року не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс Плюс УА» до ОСОБА_1 , третя особа – Перший Київський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення з-під арешту– слід визнати неподаною та повернути позивачеві.

Одночасно, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі- ОСОБА_3 проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Суд зазначає, що дотримання судом процесуального законодавства, одночасно жодним чином не порушує права позивача, оскільки відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивачу із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс Плюс УА» до ОСОБА_1 , третя особа – Перший Київський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення з-під арешту– вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Калініченко Л. В.