№ 8942321, 31.03.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р. Справа № 2-а-822/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Данільцева Ю.М.

відповідача : не з"явився

прокурора : Гембери С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Іллінецького району Вінницької області в інтересах Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго"

про: стягнення заборгованості по податку на прибуток у сумі 1251,22 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернувся прокурор Іллінецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції (далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Райагропроменерго” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1251,22 грн., мотивуючи його тим, що станом на 01.09.2009 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку на прибуток на зазначену суму.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та надані у справу докази, просили позов задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 04.03.2010 р. та 18.03.2010 р., а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.03.2010 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки присутніх учасників процесу - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази і їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райагропроменерго” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.12.2001 р. (а.с.5).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області № 75 від 10.01.2002р. товариство з обмеженою відповідальністю “Райагропроменерго” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 05525368, керівник – Гера Павло Андрійович, місцезнаходження: 22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Леніна, 23 (а.с.6).

Як платник податків товариство взяте на облік у Іллінецькій міжрайонній державній податковій інспекції (а.с.7).

Судом встановлено, що за несвоєчасне подання декларацій по податку на прибуток, встановлене в акті №14-15-05525368 від 23.01.2007 р. про результати камеральної перевірки податкової декларації (а.с.15), відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 1360 грн., визначені в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №0000211530/0 від 24.01.2007 р. (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю “Райагропроменерго” оскаржило вищезазначене податкове повідомлення-рішення до суду, однак рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2008 р. постановлено в задоволенні позовних вимог товариства відмовити повністю (а.с.24-26).

Судом встановлено, що станом на 27.02.2010 р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на прибуток в сумі 1251,22 грн., що підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2006 – 2008 р.р. та перше півріччя 2009 року (а.с.16-21) та витягами з облікової картки платника податків станом на 31.12.2007 р., 31.12.2008 р., 31.12.2009 р. та 27.02.2010 р. (а.с.8-13).

Крім того, судом також встановлено, що позивачем направлялись на адресу відповідача перша податкова вимога за № 1/23 від 22.02.2007 р. (а.с.22) та друга податкова вимога за №2/28 від 26.03.2007 р. (а.с.23). Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем відповідно 23.02.2007 р. та 28.03.2007 р., що підтверджується матеріалами справи, однак, залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідач є платником податку на прибуток, який згідно з п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» належить до загальнодержавних податків.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) в разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.4.1 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача по сплаті податку на прибуток у сумі 1251,22 грн. підтверджується належними засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропроменерго" (22700, вул. Леніна, 23, м. Іллінці Вінницької області, код ЄДРПОУ 05525368) на користь Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції податкову заборгованість з податку на прибуток в сумі 1251 (одна тисяча двісті п’ятдесят одна) грн. 22 коп. (державний бюджет Іллінецького району, платіж 11021000, код одержувача 34701298, р/р 31114009700162, банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.04.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович