Court ruling № 89404651, 25.05.2020, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2020 р. Справа № 520/6519/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Новий стиль», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2019/003095/2 від 03.10.2019 року, № UА 807000/2019/003056/2 від 03.10.2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАСУ).

До суду позивач звернувся 22.05.2020 року, (оскаржувані рішення від 03.10.2020 року), тобто з пропуском встановлено Законом шестимісячного строку.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

У своїй заяві про поновлення пропущеного строку позивач посилається на такі поважні причини як те, що 04.04.2020 року був вихідним днем - субота та введені у березні 2020 року карантинні заходи.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наведені позивачем у заяві причини пропуску строку суд не визнає поважними, позаяк те, що 04.04.2020 року був вихідним днем - субота не є поважної причиною його пропуску, а введення карантинних заходів у березні 2020 року не позбавляли позивача права на звернення до суду до його введення та не обмежує подання позову після введені карантинних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, як вбачається з матеріалів позову позивачем оскаржується два окремих рішення владного суб`єкта: рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2019/003095/2 від 03.10.2019 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2019/003056/2 від 03.10.2019 року.

При цьому позивачем сплачено судового збору у розмірі 2102, 00 грн. як за одну позовну вимогу.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру , проте позивачем, не надано до суду доказів сплати судового збору за другу вимогу.

Таким чином, за звернення до суду з зазначеним позовом позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про доплату судового збору у розмірі 2102, 00 грн.

За таких обставин, суд застосовує ч. 1 ст. 169 КАС України, згідно якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Відтак, позовна має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності його пропуску із зазначенням інших підстав для поновлення строку та документу про доплату судового збору у розмірі 2102, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 160,161,167, 169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Новий стиль» до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішень - залишити без руху.

Надати позивачу строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності його пропуску із зазначенням інших підстав для поновлення строку та документу про доплату судового збору у розмірі 2102, 00 грн.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Бадюков Ю.В.