Court ruling № 89404047, 25.05.2020, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/2639/19

УХВАЛА

25 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірним наказу від 29.10.2018 року № 3880 в частині, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірним наказу від 29.10.2018 року № 3880 в частині, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірним наказу від 29.10.2018 року № 3880 в частині, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів було задоволено частково, визнано неправомірним наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області № 3880 від 29.10.2018 року в частині встановлення премії ОСОБА_1 за 29.10.2018 року в розмірі 5,6 %, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області внести зміни в наказ № 3880 від 29.10.2018 року в частині встановлення ОСОБА_1 премії за 29.10.2018 року на рівні попередніх 28 днів жовтня 2018 року, а саме 42,8 %, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої премії за 29.10.2018 року у розмірі 108,00 грн. без врахуванням усіх необхідних за законом відрахувань, визнано неправомірним порядок нарахування Головним управлінням Національної поліції в Луганській області одноразової грошової винагороди при звільненні ОСОБА_1 на підставі розрахунку з врахуванням премії на день звільнення 5,6 % у розмірі 128304,00 грн., зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду при звільненні з урахуванням премії 42,8 % на день звільнення у розмірі 173502,00 грн., стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та фактично сплаченою одноразовою грошовою винагородою при звільненні з урахуванням премії 42,8 % на день звільнення у розмірі 44520,03 грн. з врахуванням усіх необхідних за законом відрахувань, в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19 набрало законної сили на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2020 року.

19.05.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст.383 КАС України. У вказаній заяві позивач просить суд: визнати протиправними дії, вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а саме Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, на виконання рішення суду по адміністративній справі № 420/2639/19, що відобразились у протиправному утриманні коштів на загальну суму 7357,12 грн.; стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області кошти за неправомірне утримання при сплаті за рішенням суду по адміністративній справі № 420/2639/19 7357,12 грн., перерахувавши зазначену суму на банківський рахунок: Установа банку: Одеське РУ, МФО 328845, код отримувача НОМЕР_2, Картковий рахунок № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України по справі № 420/2639/19, суд прийшов до висновку, що вона належить до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що 29.04.2020 року Головне управління Національної поліції в Луганській області згідно виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року № 420/2639/19 на картковий рахунок ОСОБА_1 в банку перерахувало через органи казначейства кошти стягнуті за рішенням суду: недоплаченої премії за 29.10.2018 року в розмірі 108,00 грн. та одноразову грошову винагороду при звільненні в розмірі 37162,91 грн., що підтверджується довідкою АТ «Ощадбанк» від 29.04.2020 року про отримання коштів у розмірі 37270,91 грн.

У відповідь на запит до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Мельничук Тетяна Олександрівна була повідомлена, що на підставі листа Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28.04.2020 року із суми, вказаної у виконавчому листі 44520,03 грн. відраховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 6791,19 грн. та військовий збір у сумі 565,93 грн., які сплачено до бюджету відповідно до вимог Кодексу; на користь стягувача згідно виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року по справі № 420/2639/19 перераховано 37162,91 грн.

Відповідно до п.16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір; платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Одеський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 07.08.2019 року зазначив про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача різницю між нарахованою та фактично сплаченою одноразовою грошовою винагородою при звільненні з урахуванням премії 42,8 % на день звільнення у розмірі 45198,00 грн., що з врахуванням усіх необхідних за законом відрахувань (1,5 % військовий збір) складає 44520,03 грн.

Отже, на підставі рішення суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягала сума у розмірі 44520,03 грн. вже з проведеним відрахуванням військового збору.

Тому, відповідач безпідставно провів відрахування військового збору (1,5 %) з присудженої на користь позивача суми 44520,03 грн.

Тобто, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19 було порушено вимоги п.16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 року № 17), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 року № 17), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п.п.3-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 року № 17), виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що відповідач, утримавши при сплаті коштів за рішенням суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19 податок на доходи фізичних осіб у сумі 6791,19 грн., повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію на таку ж суму 6791,19 грн., що не було здійснено.

Тобто, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19 було порушено вимоги п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України та Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 року № 17).

За таких обставин, відповідач протиправно утримав з позивача при виплаті стягнутої за рішенням суду по справі № 420/2639/19 суми 44520,03 грн. військовий збір 565,93 грн. та податок на доходи фізичних осіб 6791,19 грн. без його компенсації.

Таким чином, дії Головного управління Національної поліції в Луганській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19, що виразилося в утриманні належних до виплати ОСОБА_1 коштів на загальну суму 7357,12 грн., є протиправними.

При цьому, положеннями ст.383 КАС України не передбачена можливість стягувати грошові кошти з відповідача на користь позивача за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених таким суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч.4 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/2639/19 направити до Головного управління Національної поліції в Луганській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

При цьому, про вжиті заходи відповідач повинен повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання ухвали.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.243, 248, 249, 370, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/2639/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірним наказу від 29.10.2018 року № 3880 в частині, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області, вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року у справі № 420/2639/19, що виразилося в утриманні належних до виплати ОСОБА_1 коштів на загальну суму 7357,12 грн.

3. В іншій частині заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду залишити без задоволення.

4. Ухвалу направити до Головного управління Національної поліції в Луганській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

5. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області про вжиті заходи повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання ухвали.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко