
Справа №359/1037/20
Провадження №2/359/1506/2020
УХВАЛА
5 березня 2020 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позо-вом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Козій Анна Володимирівна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів дарування,
встановив:
В лютому 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з вказаним позовом та просить визнати недійсним договір дарування 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений 30 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; а також, просить визнати недійсним договір дарування іншої 1/2 частини вказаного домоволодіння, укладений 22 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За правилом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Встановлено, що АТ «Альфа-Банк» пред`явило позов, що містить одночасно дві вимоги: про визнання недійсними двох договорів дарування. Вони є вимогами немайнового характеру. За їх пред`явлення йому належало сплатити судовий збір в розмірі 4204 гривень (2102 * 2).
Натомість, позивач приєднав до позовної заяви квитанцію про сплату ним судового збору в розмірі лише 2102 гривень. Ця обставина свідчить про те, що позивачем не доплачено судовий збір в розмірі ще 2102 гривень.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справі «Генрік Креуз проти Польщі», реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави – учасниці цієї Конвенції вправі встанов-лювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження. Зокрема, в п.60 цього ж рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що вимога сплати зборів цивільним судам не може вважатись обмеженням права на доступ до суду та не суперечить п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на це суддя вважає, що позов належить залишити без руху та надати АТ «Альфа-Банк» строк для усунення вказаного недоліку.
Керуючись ч.2 ст.187, п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу Козій Анна Володимирівна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів дарування залишити без руху.
Надати акціонерному товариству «Альфа-Банк» строк протягом 10 днів з дня отримання ним копії ухвали судді для сплати судового збору в розмірі 2102 гривень.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначеного недоліку позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець
The court decision No. 89326953, Boryspil City and District Court of Kyiv Oblast was adopted on 05.03.2020. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 359/1037/20. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: