Court ruling № 89287482, 15.05.2020, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 639/3298/18

Провадження № 2-з/639/33/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/3298/18 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла заява представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/3298/18 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій він просив суд:

-ОСОБА_2 арешт на легковий автомобіль марки Nissan, модель Almera, колір бежевий, рік випуску 2007, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

-До закінчення розгляду справи № 639/3298/18 залишити на зберігання у ДП CETAM - Nissan, модель Almera, колір бежевий, рік випуску 2007, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, щов провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 639/3298/18 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На думку представника заявника, на теперішній час є необхідним прийняття заходів забезпечення позову, оскільки відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором. Найчастіше за порушенням зобов`язань перед банком відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна й коштів.

В ході відпрацювання проблемної заборгованості банку стало відомо що відповідачу належить: легковий автомобіль марки Nissan, модель Almera, колір бежевий, рік випуску 2007, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 .

Саме тому, на думку представника заявника, є необхідність накладення арешту на майно відповідача, з метою забезпечення в подальшому належного виконання рішення суду.

Вказані обставини і вимусили заявника звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом непізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відтак, підставою для накладення арешту на майно відповідача є докази, що свідчать про наявність такого майна (грошей), їх належність особі на праві власності. Також докази повинні свідчити про фактичне знаходження майна (грошей) у особи.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник клопотання про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

Представник заявника в своїй заяві про забезпечення позову просив суд накласти арешт на легковий автомобіль марки Nissan, модель Almera, колір бежевий, рік випуску 2007, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмір 22 087, 89 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Враховуючи обставини справи, суд вказує, що обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає характеру спірних правовідносин та позовним вимогам, реальна вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт значно перевищує суму боргу, окрім того реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в даному випадку відсутня, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі № 639/3298/18 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 15.05.2020 року.

Суддя В.В. Труханович