Court ruling № 89259061, 14.05.2020, Orikhiv District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 323/896/20

Провадження № 1-кп/323/143/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю прокурора - Гліжинської І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - адвоката Макаренко О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області матеріали кримінального провадження № 12020080310000208 від 28.02.2020 року, по якому

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, освіти середньої технічної, неодружений, пенсіонер, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали вказаного кримінального провадження, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру, а також Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним від 08.04.2020 року.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, 24.02.2020 року, в нічний час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території Фермерського господарства «Крєпиш» за адресою Запорізька область , Оріхівський район, с. АДРЕСА_2 , вул. Молодіжна, 34, в якому працював охоронцем та в силу цього мав доступ до приміщень вказаного господарства, зі складського приміщення викрав зерно кукурудзи загальною вагою 160 кг вартістю 4,80 грн. за один кілограм, чим заподіяв Фермерському господарству « Крєпиш » матеріальну шкоду у розмірі 768,00 грн. Викрадене майно ОСОБА_1 помістив в чотири поліетиленові мішки та виніс за територію підприємства, і в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

За змістом Угоди про примирення від 08.04.2020 року між ФГ « Крєпиш » та ОСОБА_1 , яка подана суду на затвердження, ОСОБА_1 визнав, що вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме крадіжку належного потерпілому майна за обставин, у кількості та вартістю, які зазначені в обвинувальному акті, та відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, у зв`язку з чим потерпілий не має до ОСОБА_1 жодних майнових претензій. Сторони узгодили покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Також Угода містить підтвердження сторонами розуміння наслідків її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Гліжинська І.І. просила угоду затвердити як таку, що за формою та змістом відповідає вимогам закону та дійсній волі сторін, та ухвалити відповідний вирок.

Представник потерпілого, адвокат Макаренко О.М., погодився з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 , якому суд роз`яснив зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, заявив, що насправді взяв не 160 кг, а 80 кг зерна кукурудзи, після чого приніс її до свого домоволодіння та змішав із своїм власним зерном, внаслідок чого під час досудового розслідування працівники поліції врахували як викрадене все зерно, яке виявили за місцем його проживання. При цьому добровільно він зерно потерпілому чи працівникам поліції не повертав, вони його не вилучали, в будь-який інший спосіб вартість викраденого він не відшкодовував. На уточнюючи запитання суду щодо обставин укладення угоди ОСОБА_1 пояснив, що безпосередньо з керівництвом ФГ « Крєпиш » він не спілкувався, пропозицій про укладення такої угоди від нього не отримував. Лише зі слів своєї дружини він знає, що у керівництва господарства до нього претензій не має. Хто саме підготовив проект угоди, він не знає, але працівники поліції йому роз`ясняли, що як пенсіонеру, до нього можна застосувати лише штраф, на що він погоджувався. Угоду він підписав, але уважно з її змістом не знайомився, і про такий зміст йому невідомо.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд не вбачає підстав для затвердження угоди з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, за змістом ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Як випливає з наданих в судовому засіданні пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 , Угода про примирення від 08.04.2020 року була укладена не шляхом безпосередніх переговорів та домовленостей між потерпілим та підозрюваним, а за посередництвом працівників поліції, що прямо заборонено законом.

Більше того, зміст угоди в частині обставин вчинення злочину, а також в частині відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_1 оспорюється й не визнається, а повідомлені ним обставини породжують обґрунтовані сумніви у добровільності укладення угоди та у наявності фактичних підстав для визнання винуватості, оскільки з його слів випливає, що кількість та, відповідно, вартість викраденого майна шляхом проведення слідчих дій не була достовірно встановлена.

Відтак, суд приходить до висновку про невідповідність угоди вимогам п. 4 та п. 6 ч. 7 ст. 474 КПК України, що унеможливлює її затвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 314, 372, 376, 469, 471, 474 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У затвердженні Угоди про примирення від 08.04.2020 року, укладеної між потерпілим - Фермерським господарством « Крєпиш » та підозрюваним ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020080310000208 від 28.02.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - відмовити.

Обвинувальний акт та додані до нього матеріали по даному кримінальному провадженню повернути прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 15.05.2020 року о 09 год. 30 хв.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв