
Справа № 649/358/20
Провадження № 1-кп/649/112/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйова В.В.
секретаря судового засідання Погорілої О.С.
за участю: прокурора Бєлікова А.А.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Антипенко В.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 30.04.2020 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020230110000053 від 05.03.2020 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працездатного, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дочку ОСОБА_2 , 2019 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 наприкінці вересня 2019 року, знаходячись на автодорозі «Каховка- Кам`янка-Дніпровська», поблизу с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області на 34 км.+800м., зірвав листя та верхівки з куща дикоростучої рослини коноплі, чим незаконно придбав їх та в подальшому переніс до свого місця проживання, а саме до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно виготовив шляхом висушування та перетирання руками рослинну речовину зеленого кольору з пряним запахом, після чого помістив її до поліетиленового пакету чорного кольору з надписом « Чорна Карта », та незаконно зберігав у приміщенні гаражу, для особистих цілей без мети збуту, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, а саме до 15:10 години 06.03.2020 року коли в ході проведення обшуку домоволодіння, у якому фактично проживає ОСОБА_1 був встановлений факт незаконного зберігання останнім рослинної речовини зеленого кольору з пряним запахом, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів № 526-НР від 10.04.2020 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину 15,89 грам, яку без передбаченого законом дозволу, незаконно зберігав ОСОБА_1 без мети збуту, тим самим вчиним кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України тобто незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
30.04.2020 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Бєліковим А.А. була складена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди, зокрема, щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 1 ст. 309 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення; наслідків укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, та наслідків невиконання угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відносяться до злочину середньої тяжкості, а тому відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України у даному кримінальному провадженні може укладатися угода про визнання винуватості.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України та визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди про визнання винуватості.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання. Таким чином, суд вважає за необхідне призначити підозрюваному ОСОБА_1 покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який складає 850 гривень.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: рослинну речовину зеленого кольору з пряним запахом (канабіс), загальною масою, в перерахунку на суху речовину 15,89 грам поміщену до сейф - пакету 4381295, сейф - пакету 4381296, та сейф - пакету INZ1078047 - необхідно знищити.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 2550 грн. 80 коп., оскільки вони документально підтверджені довідками про витрати на проведення експертиз №528-НР від 17.03.2020 року, №527-НР від 27.03.2020 року та №526-НР від 10.04.2020 року.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Матеріальні збитки не заподіяні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 373-376, 475 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Угоду про визнання винуватості від 30.04.2020 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020230110000083 від 05.03.2020 року, між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Бєліковим А.А. затвердити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п"ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який складає 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази: рослинну речовину зеленого кольору з пряним запахом (канабіс), загальною масою, в перерахунку на суху речовину 15,89 грам поміщену до сейф - пакету 4381295, сейф - пакету 4381296, та сейф - пакету INZ1078047 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок UA478999980313010115000021002, отримувач УК у м. Херсоні /м. Херсон/ 24060300, код ЄДРПОУ отримувача 37959779, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП) витрати на залучення експерта у розмірі 2550 (дві тисячі п"ятсот п"ятдесят) гривень 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України в Херсонський апеляційний суд через Великолепетиський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий підпис
The court decision No. 89243132, Velyka Lepetykha District Court of Kherson Oblast was adopted on 14.05.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 649/358/20. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: