Decision № 89116817, 07.05.2020, Narodychi District Court of Zhytomyr Oblast

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/88/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року смт. Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Дубовика П.В.,

з секретарем Галенчик О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк „ Приват Банк ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість по кредитному договору в сумі 11586,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 28 листопада 2013 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк „ПриватБанк” та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого і виникла вищевказана заборгованість.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року відкрите спрощене провадження у даній справі, яку було направлено учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Ухвала суду від 10 березня 2020 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу вручені 19.03.2020 року (а.с.53).

Ухвала суду від 10 березня 2020 року позивачу вручено 16.03.2020 року (а.с.52).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, тому в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що 28 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „ПриватБанк”, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено договір на отримання кредиту у розмірі 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (надалі – Договір).

Зазначені обставини підтверджуються копіями анкети-заяви (а.с.8), витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.9) та Статуту Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 05 червня 2019 року №594 (а.с.39-40).

В наданому суду розрахунку заборгованості за Договором (а.с. 5-7) позивач зазначив, що заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2019 становить 11586 гривень 28 копійок, в тому числі: 247 гривень 21 копійка – заборгованість по тілу кредиту; 10211 гривень 15 копійок – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит; 100 грн. – нарахована пеня; 500 гривень – штраф (фіксована частина); 527 гривень 92 копійки – штраф (процентна складова).

Перевіряючи законність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, атакож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов переконання, що вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту на суму 247 гривень 21 копійка, є правомірною.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилався на копії анкети-заяви відповідача (а.с.8), витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (надалі - Тарифи) (а.с.9), а також на витяг з Умов та правил надання банківських послуг (надалі-Умови) (а.с.10-33).

Оскільки надані позивачем Тарифи та Умови не підписані відповідачем, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), суд не вважає їх складовою Договору, а тому, дійшов переконання, що посилання відповідача на Тарифи та Умови, як на обґрунтування своїх вимог, є безпідставним.

Крім того, позивачем не зазначено норм закону, на підставі яких ним було пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, та які б слугували достатньою правовою підставою для її задоволення.

Також суд зважає на те, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 28 листопада 2013 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов переконання про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 247 гривень 21 копійки, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 гривня, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на суму 44 гривні 77 копійок (2102 гривні (сплачений судовий збір)х2,13 % (розмір задоволених вимог-247,21х100:11586,28):100).

Керуючись статтями 207, 526, 530, 611, 626, 628, 638, 1050, 1054 ЦК України та статтями 4, 12, 81, 141, 223, 245, 263-265,274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 28 листопада 2013 року в сумі 247 гривень 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в сумі 44 гривні 77 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до п.3 розділу XII«ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк „ПриватБанк”, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: П. В. Дубовик