Court ruling № 89107877, 07.05.2020, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.05.2020Справа № 910/6257/20

За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА"

про забезпечення позову

у справі № 910/4800/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА"

до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"

про стягнення 791591,45 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники: без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (відповідач) про стягнення 791591,45 грн.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову № б/н від 15.04.2020, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА", заявник) просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову на суму 791591,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 позовну заяву ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" і додані до неї документи повернуто на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Розглянувши заяву ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" про забезпечення позову № б/н від 15.04.2020, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом встановлено, що ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" не дотримано вимог частини 1 статті 139 ГПК України, оскільки заява про забезпечення позову підписана особою, яка не має права її підписувати.

Так, за змістом частин 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Верховний Суд (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.

Як встановлено судом, заява ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" про забезпечення позову підписана "Представником позивача за довіреністю" Півовар М.В.

У якості додатку до позовної заяви, разом з якою подано дану заяву про забезпечення позову, додано копію довіреності № 0420 від 13.04.2020, яка видана Півовар Мирославі Володимирівні Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" в особі Директора Полєхіна Е. І.

Однак, з 01.01.2019 представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, які діють на підставі довіреності або ордеру.

Проте, матеріали поданої заяви не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Півовар Мирослава Володимирівна є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

При цьому, судом також встановлено, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Півовар Мирослава Володимирівна є адвокатом.

Водночас, частиною 2 статті 58 ГПК України встановлено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

У розумінні статті 12 ГПК України дана справа не є малозначною.

Судом також встановлено, що ні до заяви про забезпечення позову, ні до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що Півовар Мирослава Володимирівна представляє юридичну особу позивача в порядку самопредставництва.

Таким чином, заява про забезпечення позову від імені ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" підписана особою, яка не має права її підписувати.

Судом встановлено, що ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки у заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" не дотримано вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України, оскільки до заяви про забезпечення позову не додано жодних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, не зазначені такі документи і в додатках до позовної заяви, разом з якою до суду подано дану заяву про забезпечення позову.

Згідно з пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.

Відтак, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову позивач мав сплатити судовий збір в сумі 1051,00 грн.

Частиною 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява ТОВ "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ТАЙМ УКРАЇНА" про забезпечення позову № б/н від 15.04.2020 - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.05.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення", 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега