Court ruling № 89084299, 05.05.2020, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 травня 2020 року Справа № 915/610/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємства «КАІ», 50027, м.Кривій Ріг, вул.Мистецька, буд.2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактайз.ком», 54034, м.Миколаїв, вул.Південна, буд.54, кв.82

про: стягнення 93 976,61 грн.

30.04.2020 Приватне підприємство «КАІ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №63 від 22.04.2020 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактайз.ком» грошові кошти у розмірі 93 976,61 грн. з яких: 9 500,00 грн. - повернення коштів у зв`язку з невиконанням Договору №95-21-О, 10 000,00 грн. - повернення коштів у зв`язку з невиконанням Договору №04-41-18, 54 000,00 грн. - повернення коштів та 20 476,61 грн. - пеня у зв`язку з невиконанням Договору №35-21-18, а також судовий збір у розмірі 2102 та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем 3-х окремих Договорів, а саме Договору поставки №95-21-О, Договору №04-41-18, Договору №35-21-18, в частині своєчасної поставки товару, надання послуг та виконання робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути сплачені за Договорами кошти та нараховані штрафні санкції.

Позивач у позовній заяві з посилання на ст.173 ГПК України зазначає, що Договори (Договір №95-21-О, Договір №04-41-18, Договір №35-21-18) пов`язані однією метою - впровадження в роботі позивача обладнання, програмного забезпечення відповідача та відповідних робіт/послуг з консультацій та технічної підтримки, та відповідачем не вчинено жодної дії з поставки та запровадження такого обладнання та програмного забезпечення, що є порушення умов договорів, в даному випадку об`єднання вимог за договорами в одній позовній заяві спростить вирішення спору.

Розглянувши матеріали позовної заяви №63 від 22.04.2020 та доводи позивача щодо об`єднання позовних вимог, суд прийшов до висновку про повернення вказаної позовної заяви та доданих до неї документів виходячи з наступного:

Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

У відповідності до ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся з майновими вимогами за трьома окремими договорами, а саме:

- Договором поставки №95-21-О від 14.12.2018, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язується передати (поставити) у визначений термін, передбачений цим Договором іншій стороні - позивачу, а позивач зобов`язується прийняти вказане устаткування і оплатити за нього визначену цим Договором грошову суму;

- Договором №04-41-18 від 14.12.2018, у відповідності до умов якого відповідач приймає на себе зобов`язання надати, а позивач прийняти послуги у сфері інформатизації, у тому числі надання консультацій та інформації стосовно інсталяції, обслуговування та роботи програмного забезпечення згідно з порядком та на умовах Договору і специфікації до нього;

- Договором №35-21-18 від 14.12.2018, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язується надати замовнику ліцензію на використання програмного забезпечення Contactise.com.

Так, виходячи з умов Договору №95-21-О та Договору №35-21-18, то вони є договорами поставки, а Договір №04-41-18 є договором про надання послуг та виконання робіт, які регулюються різними нормами матеріального права.

Суд приходить до висновку, що позивачем порушено правила об`єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об`єднані вимоги, які не пов`язані між собою підставою їх виникнення (виникли з різних та не аналогічних договорів), не є похідними одна від одної та підтверджуються різними доказами.

Таким чином, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по трьом договорам, які містять різні умови, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

Сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням й дослідженням кола доказів щодо встановлення обставин, пов`язаних з виконанням сторонами умов за кожним із договорів окремо.

Таким безпідставним об`єднанням позовних вимог позивач ухиляється від сплати судового збору у встановленому розмірі.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості по кожному договору окремо.

За таких обставин, позовну заяву №63 від 22.04.2020 і додані до неї документи слід повернути Приватному підприємству «КАІ», у зв`язку з порушенням правила об`єднання позовних вимог.

Керуючись ст.ст.73, ст.173, пунктом 2 ч.5 ст. 174, ст. 234, 235 ГПК України, - суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №63 від 22.04.2020 і додані до неї документи Приватному підприємству «КАІ».

Додаток:

- позовна заява №63 від 22.04.2020 з додатками - на 38-ми аркушах;

- акт відділу документального забезпечення Господарського суду

Миколаївської області від 30.04.2020 - на 1-му аркуші (для позивача).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 05.05.2020.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук