Court ruling № 89004668, 07.04.2020, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 757/13166/19-ц

Провадження № 2-з/761/270/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Цигановій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана позовна заява.

24 березня 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 березня 2020р. головуючим суддею по справі визначено суддю Волошина В.О., 06 квітня 2020р. справа передана судді.

У вказаній заяві, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту (в рамках позовних вимог) на грошові кошти та ніші грошові цінності, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, на рахунки в цінних паперах, до моменту набрання законної сили рішення по справі та/або до фактичного виконання у повному обсязі своїх зобов`язань відповідачами перед позивачем;

-заборонити вчиняти певні дії, а саме тимчасово обмежити право виїзду за межі України та/або право в`їзду на територію України, до моменту набрання законної сили рішення по справі та/або до фактичного виконання у повному обсязі своїх зобов`язань відповідачами перед позивачем.

Заява обґрунтована тим, що відповідачами, які є солідарними боржниками перед позивачем, не виконано вимог договору про надання споживчого кредиту №11132232000 від 23 березня 2007р., договору поруки №103731 від 23 березня 2007р., рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2010р. по справі №2-1434/10, щодо повернення кредиту (грошових коштів), процентів за користування кредитом. Враховуючи, що відповідачі тривалий час ухиляються (ігнорують) свої обов`язки за вищезазначеними договорами, рішенням суду, позивач має фактичні підстави вважати, що у разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення суду може бути утруднено чи зроблено немождивим.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішення питання про забезпечення позову, судом враховано, що в сторін існує спір з приводу оплати зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту та договором поруки, проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що заявник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом овариства з Тобмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: