Court ruling № 88995642, 22.04.2020, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/8271/20

Провадження № 1-кс/686/5302/20

УХВАЛА

22 квітня 2020 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання прокурора відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №62019240000001074,

встановив:

17.04.2020 року прокурор відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням про накладення арешту на майно, в обґрунтування якого вказав, що слідчим Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Хмельницький здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесено №62019240000001074 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у зв`язку з чим просить накласти арешти на нерухоме майно, яке визнано речовим доказом.

Прокурором подана заява про проведення розгляду даного клопотання без його участі, в якій він підтримує подане клопотання та просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.

28.12.2019 року слідчим Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Хмельницький внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019240000001074 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та розпочато досудове розслідування.

08.04.2020 року вищевказані об`єкти нерухомого майна та основні засоби постановою прокурора визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №62019240000001074 від 28.12.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Надана прокурором постанова про визнання об`єктів нерухомого майна речовими доказами, є формальною виходячи з її змісту, оскільки не містить обґрунтування що вказані об`єкти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім цього, прокурор у клопотанні, поданому в порядку Глави 17 КПК України, якою регулюється арешт майна, одночасно з накладенням арешту на майно просить передати його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРГІОУ 41037901) в управління, для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку га управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що регулюється ст. 100 КПК України, яка відноситься до Глави 4 КПК України «Докази і доказування» і регулює питання зберігання речових доказів і вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До матеріалів клопотання прокурором надано витяг з ЄРДР, копію заяви про вчинене кримінальне правопорушення, постанову про визнання речовими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи, вищевикладене клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62019240000001074 підлягає поверненню прокурору, оскільки не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 повернути для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків - протягом 72 годин з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя