Decision № 889142, 31.05.2007, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/598

31.05.07

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

До відповідача військової частини А-2917 (70 Управління начальника робіт)

Про стягнення 169686,47 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Смирнова Н.М. (за дов. № 139 від 12.09.2006)

Від відповідачів Катренко Р.М. (за дов. № 09/01-2007 від 09.01.2007)

Стехун-Ноель Н.М. (за дов. б/н від 20.03.2006)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" до військової частини А-2971 (УНР-70) про стягнення з останньої 183892,84 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за договором № 04927/1-5-10 від 23.09.2004.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за вказаним вище договором, внаслідок чого за період з 01.01.1999 по 01.05.2006 заборгував 183572,17 грн., які підлягають стягненню з урахуванням встановленого індексу інфляції.

До прийняття рішення по справи позивач дві зменшував розмір позовних вимог. Остаточні вимоги ним подані 30.01.2007, розмір яких складає 169686,47 грн.: 165775,32 грн. основного боргу та 3911,15 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідач позов визнав частково на суму 3652,84 грн. Зокрема, відповідач вважає, що позивач неправомірно до розміру боргу за договором № 04927/1-5-10 від 23.09.2004 включив борг, що виник до його укладення, нараховує послуги після передачі будинку по вул. Салютній, 6 у м. Києві до комунальної власності, та не враховує в рахунок оплати послуг кошти, сплачені у березні, травні-вересні 2006 року.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.09.2004 між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київ водоканал" (постачальником) та військовою частиною А-2917 (УНР-70) (абонентом) було укладено договір на відпуск води та послуги каналізації № 02135/4-14 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги постачання питної води та прийняти від нього стічні води, а абонент –здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору.

Основними обов’язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Питна вода" до його водопровідного вводу, приймання від абонента стічних вод, визначення у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількості наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу тощо (п. 3.1 Договору).

У свою чергу, відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг на умовах цього Договору.

Метою укладення Договору було надання послуг (постачання питної води та приймання стоків води) для потреб житлового будинку № 6 по вул. Салютній в м. Києві.

Договір було укладено строком на один рік і він набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить про це іншу сторону (п. 7.1. Договору).

Шляхом вказаної пролонгації Договір було пролонговано на новий строк 23.09.2005 та 23.09.2006.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

В силу ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 3 статті 631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

У той же час, Договір не містить умов про застосування останнього до відносин, які виникли до його укладення. За таких обставин, оскільки підставою позову є стягнення заборгованості за Договором, і його умовами не регулюються правовідносини між позивачем та відповідачем, що виникли до його укладення, доводи відповідача про неправомірне включення до розміру заборгованості за Договором суми, що виникла до його укладення, є обґрунтованими.

За період починаючи з 23.09.2004 по жовтень 01.10.2006 позивач надав відповідачу послуги з постачання питної води та прийняття стоків води на суму 42328,18 грн. (з урахуванням знижки 5,5 %). Факт надання послуг на вказану суму за вказаний період сторонами не оспорюється.

27.09.2006 будинок № 6 по вул. Салютній в м. Києві на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 27 від 17.01.2005 було передано до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Таким чином, з моменту передачі будинку відбулась зміна його власника. Виходячи з цього, оскільки Договір зі сторони відповідача укладено як власником житлового фонду, тобто метою укладення Договору відповідачем було утримання майна, що є його власністю, після відчуження житла утримання його повинно здійснюватись новим власником. Отже, Договір є припиненим з 27.09.2006. Доводи позивача щодо припинення Договору тільки після укладення нового договору з балансоутримувачем будинку оцінюються судом як намагання покласти на відповідача відповідальність за свою бездіяльність щодо своєчасного укладення нового договору.

З огляду на це, позивачем неправомірно здійснено нарахування відповідачу вартості наданих послуг починаючи з жовтня 2006 року.

В рахунок оплати отриманих послуг за вказаний період відповідач сплатив 38457,47 грн. Платіжні доручення, сплачені відповідачем у березні, травні-червні 2006 року, містять призначення платежу, період оплати, реквізити Договору, а тому вони підлягаю зарахуванню в рахунок оплати вартості послуг, отриманих за Договором.

Отже, борг відповідача становить 3870,71 грн.

Порядок розрахунків передбачено розділом 2.2. Договору, відповідно до якого кошти повинні бути сплачені у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, або не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3870,71 грн. є законними та обґрунтованими. Правові підстави для стягнення іншої частини боргу відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України кредитор у випадку прострочення грошового зобов’язання має право вимагати стягнення з боржника суми боргу з урахуванням індексу інфляції. Борг з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 5950,89 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, державне мито зі зменшених позовних вимог покладається на позивача. З відповідача підлягає стягненню 59,56 грн. державного мита та 4,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А-2917 (70 Управління начальника робіт) (м. Київ, вул. Артема, 59, код ЄДРПОУ 07763913, рахунок 26000300210944 у ВАТ Всеукраїнський акціонерний банк, МФО 321637) на користь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, код 03327629, рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830) 5950,89 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 59,56 грн. державного мита та 4,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

С.А. Ковтун

Рішення підписано 3 серпня 2007 року