Court ruling № 88906222, 21.04.2020, Kyivskyi District Court of Odesa City

_____________________

Справа № 947/24942/19

Провадження № 2/947/495/20

УХВАЛА

21.04.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Маломуж А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.

02.03.2020 року надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у даній цивільній справі, оскільки на його думку даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;2) відсутній предмет спору;3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Суд роз`яснює, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи предмет та підстави позову, суд вважає, що в даному випадку позов про знесення самочинно збудованого об`єкта будівництва обумовлено не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень Одеської міської ради щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а захистом права комунальної власності, що свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі №639/6261/13.

З огляду на зазначене, враховуючи предмет та підстави позову, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 255, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, звільнення земельної ділянки відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Маломуж А. І.