№ 8889532, 19.01.2010, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

"19" січня 2010 р. № 2а- 45079/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретаря - Козар Т.А.,

за участі: представника позивача Одинцової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5455 грн. 75 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 13 11 2008 року громадянка ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості Харківської області, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки №202101108111300002. 20 11 2008 року відповідачем подана заява про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 20 11 2008 року № НТ081120 з 20 11 2008 року наданий статус безробітного і відповідно до п.п.2, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначена допомога по безробіттю з 20.11.2008р. по 14.11.2009р. Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач в період перебування на обліку була зайнятою особою та не мала права на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю з 01.12.2008 року. Станом на 14.12.2009 року сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5455,75 грн. відповідачем не відшкодована.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов не надала. Згідно зі ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 13 11 2008 року громадянка ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Зміївського районного центру зайнятості Харківської області.

Відповідно до наказу від 20 11 2008 року №НТ081120 ОСОБА_1 надано статус безробітного. (а.с 11).

12 11 2009 року Зміївським районним центром зайнятості у відношенні ОСОБА_1 складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Було встановлено, що в період перебування на обліку в Зміївському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 працювала в по трудовому договору на «Вокзалі Харків-пасажирський» Статутного територіально-галузевого обєднання «Південна залізниця».

Із листа «Вокзал Харків-пасажирський» вбачається, що ОСОБА_1 отримувала дохід за 1 квартал 2009 року в сумі 3180,00 грн., в т.ч. січень 1060,00 грн., лютий 1060,00 грн., березень 1060,00 грн.(а.с 19)

Листом від 13 11 2009 року за вих. № 1249 ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність повернути кошти ( а. с. 27)

Згідно з абз.7 пп1, п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 02 2007р., №219, ОСОБА_1 була знята з обліку з припиненням виплати допомоги по безробіттю з причини працевлаштування відповідно до пп. «1» п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до чч.2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою КМУ від 20 03 2006 року № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених із дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів.

У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати суми боргу.

За таких обставин суд знаходить позов доведеним, обґрунтованим та таким , що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6 , п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпеченнявідповідно до Закону України «», затвердженого Постановою КМУ від 20 03 2006 року № 357, ст. ст. 86, 94, 160 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити у повному обсязі..

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Харківського обласного центру зайнятості (р/р 37178304900001 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 03491277) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5455.75 грн. (пять тисяч чотириста пятдесят пять грн.. 75 коп.).

Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 22 01 2010 року.

Суддя Курило Л.В.