
№ 415/1805/20
№ 3/415/417/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.04.20 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , не є особою з інвалідністю, працюючого Желатиновий завод - вантажник, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
21 лютого 2020 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою АДРЕСА_1 , влаштував словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 в ході якої завдав їй фізичного болю, завдавши шкоду психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, визнав, з обставинами викладеними в протоколі погодився. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся і просив суд суворо його не наказувати, зробив для себе належні висновки та зобов`язався в подальшому подібного не вчиняти.
Відповідно до постанови Лисичанського міського суду від 28.10.2019, правопорушника ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, підтверджуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та рапортом про розгляд повідомлення від громадянки ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 3 Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Сім`я, згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною другою цієї статті, вчинив домашнє насильство, а саме: дії психологічного характеру, тобто насильство, пов`язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, свою провину визнав, щиро розкаявся.
В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.
В якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд визнає вчинення правопорушення в стані сп`яніння та продовження протиправних дій.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, передбачене санкцією ч. 2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч.2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя А.Г.Березін
The court decision No. 88878751, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast was adopted on 21.04.2020. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 415/1805/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: