Court ruling № 88863299, 21.04.2020, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/12689/16-ц

4-с/295/30/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді Зосименко О.М.,

за участю секретаря - Ковальчук О.С.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Житомира, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

встановив:

Скаржник звернувся до Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою на дії дії державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницькиіі) Іщук Т.І. у якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо приєднання до виконавчого провадження № 53589417 Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2020, виконаного оцінювачами ТОВ «Приватна експертна служба».

В обґрунтування вимог скарги скаржник вказує, що результати оцінки земельної ділянки є заниженими, що підтверджується Звітом про оцінку майна № 20200214/7-М від 14.02.2020, виконаного Суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , згідно якого оціночна вартість земельної ділянки становить 307193 грн., що перевищує вартість на 30%, зазначену у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2020, виконаного оцінювачами ТОВ «Приватна експертна служба». Крім того, зазначає: державний виконавець безпідставно позбавив боржника та стягувача права визначення вартості майна за взаємною згодою; для проведення оцінки оцінювачу необхідно було особисто оглянути об`єкт оцінки, щоб визначити реальну ринкову вартість майна; вказує про необхідність проведення рецензування оцінки або призначення в межах виконавчого провадження повторну експертизу для оцінки земельної ділянки іншими оцінювачами.

Скаржний звернулася до Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою на дії державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно скаржником подано заяву про забезпечення скарги у якій скаржник просить зупинити передачу майна на реалізацію.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від стягувача та представника Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницькиіі) надійшли заяви про розгляд скарги у їх відсутність, від представника скаржника надійшла чергова заява про відкладення у зв`язку із карантином. Суд не вбачає процесуальних підстав для відкладення розгляду справи і здійснює розгляд скарги на підставі ч.2 ст. 450 ЦПК України за матеріалами скарги,відзиву та додаткових документів, надісланими сторонами справи.

У заяви скаржник зазначає, що незабезпечення скарги, продовження виконавчих дій щодо проведення реалізації арештованого майна,а саме подальша його реалізація за оскаржуваною оцінкою, може призвести до порушення прав скаржника у зв`язку із продажем належного йому майна за зниженою ціною, визнання аукціону (прилюдних торгів) недійсним, що призведе до подальших фінансових та моральних трат.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Глава 10 ЦПК України містить положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, серед яких передбачено зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (п. 5) або зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII - Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Разом із тим, згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 03 червня 2016 року № 4), при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, а також у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» у ст. 34 врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і дане питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Таким чином, в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку забезпечення скарги вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення скарги.

Керуючись ст. ст. 149-154, 260 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви про забезпечення скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Зосименко