Decision № 88748841, 14.04.2020, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2020 р. Справа № 916/373/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/373/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) до Приватного підприємства "Стар Транс" (65098, м. Одеса, вул.Стовпова, 15-Г), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 82417,77грн. регресного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.03.2019р. в м. Одеса на вул. Ільфа і Петрова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 та «Богдан А092» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ9206068. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2019р. по справі №520/5962/19, від 04.06.2019р. по справі №520/6014/19, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач вказує, що із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт від 25.07.2019р., на підставі якого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 82417,77грн.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, незважаючи на те, що ухвалу суду від 13.02.2020р. було вручено відповідачу поштою ще 24.02.2020р., тобто, у відповідача була наявна достатня можливість скористатись правом на подання відзиву на позов. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. відкрито провадження у справі №916/373/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

14.03.2019р. в м. Одеса на вул. Ільфа і Петрова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 та «Богдан А092» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , про що свідчать наявні у справі повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.03.2019р., від 19.03.2019р.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 15.03.2012р. власником «Богдан А092» д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1

Відповідно до постанов Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2019р. по справі №520/5962/19, від 04.06.2019 року по справі № 520/6014/19, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «Богдан А092» д.н. НОМЕР_2 застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», який містить визначення, що страхувальником за даним полісом є ПП «Стар Транс».

25.03.2019р. довірена особа власника ТЗ «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про сплату йому страхового відшкодування.

Відповідно до висновку експертного дослідження №SOS-190319-176277 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, від 25.07.2019р. вартість збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 , становить 95895,33грн. Висновок складено на підставі ремонтної калькуляції №211430 від 23.07.2019р., протоколу технічного огляду КТЗ від 27.03.2019р., додаткового протоколу технічного огляду КТЗ від 02.04.2019р.

25.07.2019р. позивачем було складено страховий акт №UA2019031900052/L01/02, на підставі якого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування володільцю автомобіля «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 у розмірі 82417,77грн. за платіжним дорученням №4477 від 25.07.2019р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення позивача його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Із змісту п.п.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За положеннями ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч.ч.1, 3, 4 ст.225 ГК України).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно зі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» до

страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За положеннями пп.38.1.1. п.38.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, як встановлено судом, у ДТП, яка сталась 14.03.2019р. в м. Одеса на вул. Ільфа і Петрова за участю транспортних засобів «Тойота Солара» д.н. НОМЕР_1 та «Богдан А092» д.н. НОМЕР_2 , постановами Київського районного суду м. Одеси від 04.06.2019р. по справі №520/5962/19, від 04.06.2019р. по справі № 520/6014/19 визнано винним водія ТЗ «Богдан А092» - ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність по якому зареєстрована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна». За страховим актом від 25.07.2019р. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 82417,77грн. на користь потерпілого у зазначеному ДТП . За таких умов, так як згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ9206068, страхувальником ТЗ «Богдан А092» є ПП «Стар Транс» є правомірною позовна вимога позивача про стягнення з ПП «Стар Транс» регресного відшкодування в розмірі 82417,77грн., внаслідок чого вона підлягає задоволенню судом у повній мірі.

За попереднім розрахунком позивача сума понесених ним судових витрат складає 2102грн. судового збору.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102грн. підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) до Приватного підприємства "Стар Транс" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 82417,77грн. регресного відшкодування.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Стар Транс" (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, код ЄДРПОУ 35993100) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) 82417 (вісімдесят дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 77коп. регресного відшкодування, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 квітня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук